гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому. Кіев. у.
Повислу́хувати, хую, єш, гл. Выслушать (о многихъ, многое).
Повисма́лювати, люю, єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Пови́снути, ну, неш, гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Кв. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила. Ном. № 4268.
По-ви́соку, нар. Въ вышинѣ. Не добре, як по-високу вітер віє… а як долом потихо віє, то добре. Шух. I. 89.
Повисоло́плювати, люємо, єте, гл. Высунуть (языкъ, о многихъ). Шість левів язики повисолоплювали. Мнж. 19.
Повиставля́ти, ля́ю, єш, гл. Выставить (во множествѣ). Глибоке провалля… повиставляло напроти сонця свої жовті глинясті боки. Левиц. I. 89.
Повиста́рювати, рюємо, єте, гл. Потерять отъ старости. Діди вже й розум повистарювали. Міус. окр.
Повистрі́пувати, пую, єш, гл. Выдернуть нитки въ ткани (во множествѣ).
Повистрі́пуватися, пуюся, єшся, гл. О ткани: обстрепаться (во многихъ мѣстахъ).
Повистро́млювати, люю, єш, гл. Выставить, выткнуть (во множествѣ). Нащо ви руки повистромлювали? Поховайте, а то померзнуть. Харьк. у.
Повистро́млюватися, люємося, єтеся, гл. Выставиться, выткнуться (во множествѣ).
Повистру́гувати, гую, єш, гл. Выстрогать (во множествѣ). Оці ж дошки гарно повистругуй! Славяносерб. у.
Повиступа́ти, па́ю, єш, гл. Выступить (во множествѣ, во многихъ мѣстахъ). На ногах і на руках повиступала од стужі кров. Шевч. 340.
Повистьо́бувати, бую, єш, гл. Выстегать (во множествѣ).
Повису́кувати, кую, єш, гл. Высучить (во множествѣ).
Повису́шувати, шую, єш, гл. Высушить (во множествѣ). Такий же вітер гарний: де була вода — скрізь повисушував. Харьк. г. У такому то городі усю воду повисушував, так що тепер… носять її за 30 та 40 верст. Чуб. II. 388.
Повисьо́рбувати, бую, єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Повитава́ти, таю, єш, гл. Показаться (изъ подъ протаявшаго снѣга). Травичка повитавала з під снігу.
Пови́ти. См. Повивати.
Повитика́ти, каю, єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Повитика́тися, ка́ємося, єтеся, гл. Высунуться, выткнуться, торчать (во множествѣ). Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа. Стор. II. 124.
Повитира́ти, ра́ю, єш, гл. То-же, что и ви́терти, но во множествѣ. Вікна красно повитирай. АД. I. 298.
Пови́тися. См. Повиватися.
Повити́ця, ці, ж. Раст.: а) = Повійка. Вх. Уг. 260. ХС. IV. 54. б) Cuscutae. Лв. 98.
Повиті́сувати, сую, єш, гл. Вытесать (во множествѣ). Чи ти вже повитісував кілочки на граблі? Харьк. у.
Повитоло́чувати, чую, єш, гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у.
Повито́птувати, тую, єш, гл. Вытоптать (во множествѣ).
Повито́чок, чка, м. 1) Свивальникъ и пеленки, въ которые завернутъ ребенокъ. А жаль мені тую дочку, що покинула в повиточку. Чуб. V. 665. 2) Сорочка (въ которой родится иногда животное). Теля в повиточку. Богод. у.
Повито́чувати, чую, єш, гл. 1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. 2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.
Повитріща́ти, ща́ємо, єте, гл. Вытаращить (о многихъ). Повитріщали очі. Драг. 244. От ждуть вони, стоять, усі баньки повитріщали. Гліб.
Повитру́хувати, хую, єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Вітри повитрухували зерно з колосків. Зміев. у.
Повитру́шувати, шую, єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Левиц. I. 54.
Повиття́, тя́, с. Пеленки.
Повиту́ха, хи, ж. Повивальная бабка. Баба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок. Левиц. I. 353.
Повитяга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Вытянуть (во множествѣ). Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. Ном. № 11580. 2) Вытащить, вынуть. Повитягали собі книжки і читают. Драг. 365.
Повиу́чувати, чую, єш, гл. Выучить,
