изучить (во множествѣ). І все те позамічати, на пам'ять повиучувати. Левиц. Пов. 34. Повиучувати слав'янські мови. К. ХП. 127.
Повихарчо́вуватися, вуємося, єтеся, гл. Израсходовать съѣстные припасы (о многихъ). Ми повихарчовувались уже. НВолын. у.
Повиха́тися, ха́юся, єшся, гл. Покачаться. Ходім же, вибіратимеш собі сужену; та гляди, як не вибереш, — твоя голова отам на коляці повихається. Чуб. II. 22.
Повихво́рюватися, рюємося, єтеся, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Як би воли повихворювались.
Повихи́тувати, тую, єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує. Славяносерб. у.
Повихлю́пувати, пую, єш, гл. Выплескать (во множествѣ). Повихлюпували всю воду з діжки, а тепер і носи. Полт.
Пови́хнути, ну, неш, гл. Свихнуть. Се злий знак, особливо для парубків; таким приповідають, що повихнула твоя дівка ногу, т. е. сошла съ пути нравственности. Шух. I. 169.
Повихо́дити, димо, дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Рудч. Ск. I. 70. Повиходили на улицю як голубів парка. Чуб. V. 290. Повиходили тоді відьми з хати. Драг. 354.
Повихо́жуватися, жуємося, єтеся, гл. 1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались. О. 1862. IV. 82. 2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Повихоло́джувати, джую, єш, гл. Выхолодить (во множествѣ).
Повихоло́джуватися, джуємося, єтеся, гл. Простыть (во множествѣ).
Повихо́плювати, плюю, єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Повихо́плюватися, лююся, єшся, гл. Вырваться; выбѣжать, выскочить. Дівчата повихоплювались без свиток у самих баєвих червоних юпках. Кв.
Повихре́щувати, щую, єш, гл. Выкрестить (многихъ).
Повихре́щуватися, щуємося, єтеся, гл. Выкреститься (о многихъ). У нас уже багато жидів повихрещувалося. Харьк. г.
Пови́хритися, рюся, ришся, гл. Закружиться вихремъ.
Повихри́щуватися, щуємося, єтеся, гл. = Повихрещуватися.
Повиці́жувати, жую, єш, гл. Выцѣдить (во множествѣ). З усіх пляшок уже повиціжував.
Повицу́плювати, люю, єш, гл. Вытащить (во множествѣ).
Повича́влювати, люю, єш, гл. Выдавить (во множествѣ).
Повиче́рнювати, нюю, єш, гл. Вычернить (во множествѣ).
Повичі́сувати, сую, єш, гл. Вычесать (многихъ). Дітям голови позмивала, повичісувала. Богод. у. Головки помиті і повичісувані. Чуб. II. 405.
Пови́чка, ки, ж. Привычка, обыкновеніе. Би йому не дивуйте, бо в нього така повичка.
Повичу́нювати, нюю, єш, гл. Выздоровѣть, оправиться (о многихъ). Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. Черниг. у.
Повичу́хуватися, хуємося, єтеся, гл. Оправиться (о многихъ). Думали всі, що помруть Пархвенови діти, а вони таки повичухувалися.
Повишаро́вувати, вую, єш, гл. Вымыть при помощи мочалки (во множествѣ). Лави гарно віхтем та піском повишаровуй. Богодух. у.
Повишива́ти, ва́ю, єш, гл. Вышить (во множествѣ). Кожухи, шовком повишивані. Кв. I. 143. Уставки повишивала. Драг. 361.
Повиші́птувати, тую, єш, гл. Излѣчить заговоромъ (многихъ).
Повишкрьо́бувати и повишкря́бувати, бую, єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Такі голодні поприходили, як сіли вечеряти, так і горщечки повишкрьобували.
Повишмаро́вувати, вую, єш, гл. Смазать, обмазать (во множествѣ).
Повишмо́ргувати, гую, єш, гл. Выдернуть (во множествѣ).
Повишу́кувати, кую, єш, гл. Найти (во множествѣ).
Пови́щати, щаю, єш, гл. Сдѣлаться выше.
Повища́ти, щу́, щи́ш, гл. Повизжать.
Пови́ще, нар. Выше. Зробив загони повище сажня. Чуб. II. 36. Ухи повище лоба не ростуть. Ном. № 1016.
Повище́рблювати, люю, єш, гл. Вызубрить (во множествѣ). І що цим ножем
