смоченнымъ отъ дождя (объ окнахъ). Позаплакувались вікна. Харьк.
Позаплі́скувати, кую, єш, гл. Прибить поверхность почвы дождемъ (во множествѣ). Дощі позапліскували землю. Зміев. у.
Позаплі́тувати, тую, єш, гл. Заплесть (во множествѣ) Коси у дрібушки позаплітувані. Зміев. у.
Позаплі́шувати, шую, єш, гл. То же, что и запліши́ти, но во множествѣ.
Позапло́джувати, джую, єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Позапло́джуватися, джуємося, єтеся, гл. Расплодиться, завестись (во множествѣ).
Позаплу́тувати, тую, єш, гл. Запутать (во множествѣ).
Позаплу́туватися, ту́ємося, єтеся, гл. Запутаться (во множествѣ).
Позапльо́вувати, вую, єш, гл. Заплевать (во множествѣ). Позапльовував їм очі та й пішов. Харьк. у.
Позаплю́щувати, щую, єш, гл. Закрыть, зажмурить (глаза — преимущественно о многихъ). Не дивіться, позаплющуйте очі, а я скажу, як можна буде дивиться. Харьк. у.
Позапля́млювати, люю, єш, гл. Запятнать (во множествѣ).
Позаповза́ти, за́ємо, єте, гл. Заползти (о многихъ).
Позаповіда́ти, да́ю, єш, гл. 1) Договорить (во множествѣ). Жидів з горілками позаповідає аж з Вижниці. Федьк. 2) = Позаказувати. Вх. Уг. 260.
Позапога́нювати, нюю, єш, гл. Загадить, осквернить (во множествѣ).
Позаполі́скувати, кую, єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови. Славяносерб. у.
Позаправля́ти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и запра́вити, но во множествѣ.
Позапрацьо́вувати, вуємо, єте, гл. Заработать (о многихъ).
Позапрова́джувати, джую, єш, гл. Тоже, что и запрова́дити, но во множествѣ. Куди всі ножі позапроваджував? Ні одного не знайду. Богодух. у.
Позапро́дувати, дую, єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
Позапро́шувати, шую, єш, гл. Пригласить (многихъ). Гляди ж, стара, щоб було що їсти й пити, бо я на храм багато людей позапрошував.
Позапряга́ти, га́ю, єш, гл. Запрячь (во множествѣ). Воли позапрягають. Грин. III. 50. Мої коні воронії да позапрягані стоять. Чуб. V. 534.
Позапряда́ти, да́ємо, єте, гл. Заработать пряденіемъ (о многихъ).
Позапуска́ти, каю, єш, гл. То-же, что и запуска́ти, но во множествѣ.
Позапуха́ти, ха́ємо, єте, гл. Запухнуть (о многомъ). І доки ви спатимете? Вже аж позапухали од спання. Харьк. у.
Позара́лювати, люю, єш, гл. То-же, что и зара́лити, но во многихъ мѣстахъ.
Позарандо́вувати, вую, єш, гл. Заарендовать (во множествѣ). Позарандовували всі козацькі ріки. К. Кр. 16.
Позара́ни, нар. Послѣзавтра. Позарани будеме мати сьвато Спаса. Вх. Лем. 452.
Позаржа́влювати, влюємо, єте, гл. = Позаіржавлювати.
Позарива́ти, ва́ю, єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.
Позарі́внювати, нюю, єш, гл. Заравнять (во многихъ мѣстахъ). Заміси глини та позарівнюй ямки в долівці. Черниг. у.
Позаріка́тися, ка́ємося, єтеся, гл. Дать зарокъ (о многихъ). Це ті йдуть, що позарікалися горілку пити. Богод. у.
Позаробля́ти, ля́ю, єш, гл. Задѣлать (во множествѣ).
Позаро́джувати, джую, єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Позароста́ти, та́ємо, єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56.
Позаро́шувати, шую, єш, гл. Замочить росой (во множествѣ).
Позаро́шуватися, шуємося, єтеся, гл. Замочиться росой (о многихъ). Позарошувалися наші хлопці, аж тече з їх. Харьк.
Позару́бувати, бую, єш, гл. Зарубить (во множествѣ).
Позару́чувати, чую, єш, гл. Обручить (многихъ).
Позаса́джувати, джую, єш, гл. Засадить (во множествѣ).
Позасва́тувати, тую, єш, гл. Посватать (многихъ).
Позасві́дчувати, чую, єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).
Позасві́чувати, чую, єш, гл. Зажечь (во множествѣ). Єв. Л. XII. 35. На селі вже світло позасвічувано. Ком. I. 4.
Позасві́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Зажечься (во множествѣ). Сами свічі позасвічувалися. Нп.
