Позасе́джуватися, джуємося, єтеся, гл. = Позасиджуватися.
Позаси́джуватися, джуємося, єтеся, гл. Засидѣться (о многихъ). Не по своїй волі позасиджувалися (дівчата). О. 1861. XI. 100.
Позасила́ти, ла́ю, єш, гл. 1) Заслать (во множествѣ). 2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали. Харьк. у.
Позасина́ти, на́ємо, єте, гл. Заснуть (о многихъ). Позасинали ченці, а Танський не спить. О. 1861. VIII. 30.
Позаси́нювати, нюю, єш, гл. Слишкомъ насинить бѣлье. Позасинювала сорочки, аж глянути гидко. Васильк. у.
Позасипа́ти, па́ю, єш, гл. 1) Засыпать (во множествѣ). 2) Заснуть (о многихъ). Діточки позасипають. Чуб. V. 795.
Позасипа́тися, па́ємося, єтеся, гл. Заспаться (о многихъ). Довго протирали очі… дуже таки позасипались. Стор. МПр. 117.
Позасипля́ти, ля́ємо, єте, гл. = Позасипати 2. Бідні діти, де сиділи, там і позасипляли, вечері дожидаючи. Харьк. у.
Позаси́пувати, пую, єш, гл. = Позасипати 1. У мене ворота позамикувані, жовтим піском позасипувані. Мил. 57.
Позасиха́ти, ха́ємо, єте, гл. Засохнуть (о многихъ). У крови волосся позасихало. Макс.
Позасіва́ти, ва́ю, єш, гл. Засѣять (во множествѣ). Чорнії роллі позасівають. Грин. III. 50. Ой дівчино та Марусечко, позасівай свої стежечки то рутою, то м'ятою. Мет. 228.
Позасіда́ти, да́ємо, єте, гл. Занять мѣсто, сѣвъ (о многихъ). Ходи до хати та що з'їдж! Війшов до хати, позасідали. Драг. 412. Вже до обіду позасідали. Драг. 353.
Позасіка́ти, ка́ю, єш, гл. Засѣчь (многихъ).
Позасі́ювати, сі́юю, єш, гл. = Позасівати.
Позаска́кувати, куємо, єте, гл. То-же, что и заско́чити, но о многихъ.
Позаска́лювати, люю, єш, гл. Занозить (во множествѣ).
Позаскле́плювати, люю, єш, гл. То-же, что и засклепити 1—4, но во множествѣ.
Позаскоро́джувати, джую, єш, гл. Забороновать во многихъ мѣстахъ.
Позасли́нювати, нюю, єш, гл. Заслюнить (во множествѣ).
Позасли́нюватися, нюємося, єтеся, гл. Заслюниться (о многихъ).
Позаслоня́ти, ня́ю, єш, гл. Заслонить, закрыть, завѣсить во многихъ мѣстахъ. Робили вони, позаслонявши вікна од двору. Левиц. I. 188.
Позаслужбо́вий, а, е. Внѣслужебный. Желех.
Позаслу́жувати, жуємо, єте, гл. Заслужить, заработать (о многихъ). Чи небагато ж ви в Київі позаслужували? Кіев. у.
Позаслу́хуватися, хуємося, єтеся, гл. Заслушаться (о многихъ).
Позасма́жувати, жую, єш, гл. 1) Зажарить (во множествѣ). Гусей зо троє треба буде засмажити. — Позасмажуємо! 2) Заправить масломъ, изжареннымъ съ лукомъ (многое).
Позасмальцьо́вувати, вую, єш, гл. Засалить (во множествѣ). Ну, та й позасмальцьовував ти обидва рукава! Полт.
Позасма́лювати, люю, єш, гл. Обжечь, опалить (во множествѣ). Йде чоловік з десяток пішо без ратищ і без усього, а тілько колки позасмалювали та й ідуть. ЗОЮР. I. 253.
Позасме́рджуватися, джуємося, єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували. Гн. I. 33.
Позасми́кувати, кую, єш, гл. Задергать (многихъ).
Позасмі́чувати, чую, єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Позасмо́лювати, люю, єш, гл. Засмолить (во множествѣ). Мабуть дороге дуже вино, що пляшки позасмолювані. Кіев. у.
Позасму́чувати, чую, єш, гл. Опечалить (многихъ). Усіх ти, синку, позасмучував, отак недобре живучи. Харьк. у.
Позасму́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Усі товариші його позасмучувалися, як почули про його лихо.
Позасно́вувати, вую, єш, гл. 1) Основать (во множествѣ). 2) Заткать (паутиной во многихъ мѣстахъ). Павутиною павуки позасновували. Г. Барв. 285.
Позасоло́джувати, джую, єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Позасоро́млюватися, люємося, єтеся, гл. Застыдиться (о многихъ). Позасоромлювалися наші дівчата.
Позаспоко́ювати, ко́юю, єш, гл. Успокоить (многихъ). На превелику силу то тим, то сим позаспокоював їх. Богодух. у.
