ли будуть, — може понадрізувати? Васильк. у.
Понадру́бувати, бую, єш, гл. Надрубить (во множествѣ). Кілочки понадрубувати треба, бо дуже довгі. Харьк. у.
Понадруко́вувати, вую, єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Понадря́пувати, пую, єш, гл. Нацарапать (во множествѣ).
Понадса́джувати, джую, єш, гл. То-же, что и надсади́ти, но во множествѣ.
Понадсипа́ти, па́ю, єш, гл. Надсыпать (во множествѣ). Мабуть понадсипаю потроху пір'я з подушок, а то мати такі тугі понасипали. Черниг. у.
Понадсиха́ти, ха́ємо, єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Понадсіка́ти, ка́ю, єш, гл. Надсѣчь (во множествѣ).
Понадсми́кувати, кую, єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Понадсмо́ктувати, тую, єш, гл. Надсосать (во множествѣ).
Понадто́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и надточи́ти, но во множествѣ
Понадува́ти, ва́ю, єш, гл. = Понадимати.
Понадува́тися, ва́ємося, єтеся, гл. = Понадиматися. Сим. 146.
Понаду́муватися, муємося, єтеся, гл. Задумать, надуматься (о многихъ). Поки понадумуєтеся, чи їхати, чи не їхати, то й вечір буде. Харьк. у.
Понадхо́дити, димо, дите, гл. Подойти, приблизиться (во множествѣ).
Понадще́рблювати, люю, єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Пона́жений, а, е. Привыкшій къ чему, разлакомившійся. Я горілки не п'ю, а на вино понажений. Волч. у.
Поназбіга́тися, га́ємося, єтеся, гл. Сбѣжаться (во множествѣ). Поназбігалось їх. Чуб. II. 55. Панства усякого поназбігалось. Рудч. Ск. II. 10.
Поназбі́рувати, рую, єш, гл. Собрать (во множествѣ). Поназбірували слив та й продають по копі відро. Лебед. у.
Поназдиви́тися, влю́ся, вишся, гл. Разсмотрѣть, увидѣть. Поживете, то поназдивитесь, що у нас робиться. Мнж. 190. Ож побачите! ож поназдивитесь! Левиц. I. 166.
Поназдира́ти, ра́ю, єш, гл. Надрать (во множествѣ). З ляхів козаки поназдирали. К. Хм. 60.
Поназдоганя́ти, ня́ю, єш, гл. Догнать (многихъ).
Поназива́ти, ва́ю, єш, гл. Назвать (многихъ). Їдного назвав Гавриїлом, другого Михаїлом, — всіх поназивав. Чуб. I. 144.
Поназлі́туватися, туємося, єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Сороки і ворони поназлітуються і порозхапують кужель. ЗОЮР. II. 23.
Поназнава́ти, наю́, єш, гл. То-же, что и назна́ти, но во множествѣ.
Поназнача́ти, ча́ю, єш, гл. Отмѣтить, намѣтить, обозначить (во множествѣ).
Понаїда́тися, да́ємося, єтеся, гл. Наѣсться (о многихъ). Драг. 111. Усі понаїдались і повивертались. Рудч. Ск. II. 59.
Понаїжджа́ти, джа́ємо, єте, гл. = Понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Кв. Понаїжджають у гості. ЗОЮР. I. 164.
Понаїзди́ти, димо́, дите́, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.
Понайбі́льше, нар. По большей части. Вх. Лем. 453.
Понайма́ти, ма́ю, єш, гл. Нанять (многихъ). Дівчат на буряки понаймав. Г. Барв. 513. Нехай мене моя мати похова, нехай мені музиченьки понайма. Чуб. V. 894.
Понайма́тися, ма́ємося, єтеся, гл. Наняться (о многихъ). Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови. Славяносерб. у.
Понака́зувати, зую, єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було. Васильк. у.
Понака́пощувати, щую, єш, гл. Напакостить (во множествѣ).
Понакарбо́вувати, вую, єш, гл. То-же, что и накарбувати, но во множествѣ.
Понакида́ти, да́ю, єш, гл. Набросать (во множествѣ). Понакидали діти в хаті. Харьк. Ік Різдву сніги понакидають. Грин. III. 373.
Понакипа́ти, па́ємо, єте, гл. Накипѣть (во множествѣ).
Понаклада́ти, да́ю, єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали. Рудч. Ск. II. 26.
Понаклика́ти, ка́ю, єш, гл. Созвать, назвать (многихъ). Нащо ти так багато людей понакликав? Де ми їх посадимо? Харьк. у.
Понакльо́вуватися, вуємося, єтеся,
