надвинуть (во множествѣ). Понасували шапки аж на вуха. Богодух. у.
Понасува́тися, ва́ємося, єтеся, гл. Насунуться, надвинуться (во множествѣ).
Понасу́плювати, плюємо, єте, гл. Нахмурить (во множествѣ).
Понасу́плюватися, плюємося, єтеся, гл. Нахмуриться (о многихъ).
Понасу́шувати, шую, єш, гл. Насушить (во множествѣ). Я собі понасушувала і вишень, і груш, і яблук, — буде на всю зіму. Харьк. у.
Понатага́нювати, нюю, єш, гл. Подвѣсить котелки къ треножникамъ. Я понатаганюю казанки, а тоді піду по картоплю. Волч. у. (Лобод.).
Понатво́рювати, рюю, єш, гл. Надѣлать, натворить.
Понатика́ти, ка́ю, єш, гл. То-же, что и нати́кати, натка́ти, но во множествѣ.
Понатира́ти, ра́ю, єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Понатира́тися, ра́ємося, єтеся, гл. Натереться (во множествѣ).
Понатиска́ти, ка́ю, єш, гл. Тоже, что и натиснути, но во множествѣ.
Понатиска́тися, ка́ємося, єтеся, гл. Натолпиться. У кормчу понатискалось людей. НВолын. у.
Понати́скувати, ся, гл. = Понатискати, ся.
Понаті́сувати, сую, єш, гл. Натесать (во множествѣ). Бач, скільки трісок понатісували. Богодух. у.
Понато́вкувати, кую, єш, гл. Тоже, что и натовкти, но во множествѣ.
Понато́млювати, люю, єш, гл. Утомить (многихъ).
Понато́млюватися, люємося, єтеся, гл. Утомиться (о многихъ).
Понато́плювати, люю, єш, гл. То-же, что и натопи́ти, но во множествѣ. Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти. Сумск. у. Понатоплювала смальцю і гусячого, і свинячого. Богод. у.
Понато́плюватися, люємося, єтеся, гл. 1) Натопиться (во множ.). Понатоплювалися хати. 2) Натопиться (во множ. — о жирѣ, салѣ). Гляньте, скільки смальцю з гусей понатоплювалося. Богод. у.
Понато́птувати, тую, єш, гл. 1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ). 2) Набить плотно (во множествѣ).
Понаторо́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и наторочити, но во множествѣ. Оті брехухи понаторочують вам, а ви й вірите. Богодух. у.
Понато́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и наточити, но во множествѣ.
Понатро́щувати, щую, єш, гл. Тоже, что и натрощити, но во множествѣ.
Понатру́джувати, джую, єш, гл. То-же, что и натрудити, но во множествѣ.
Понатру́шувати, шую, єш, гл. Тоже, что и натрусити, но во множествѣ. А ну тебе! заходився тут з половою, понатрушував скрізь. Богодух. у.
Понатру́шуватися, шуємося, єтеся, гл. Натрястись, насыпаться (во множ.). Дужче натрушуй, то й понатрушуються мішки добре. Харьк. Не понакривала глечиків, то й понатрушувалося чи полови, чи що. Богод. у.
Понатяга́ти, га́ю, єш, гл. То-же, что и натягти, но во множествѣ.
Понау́чувати, чую, єш, гл. = Понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).
Понау́чуватися, чуємося, єтеся, гл. = Понавчатися. Потім понаучувались вони усяку пашню сіяти. Дещо.
Понаха́пувати, пую, єш, гл. Нахватать (во множествѣ).
Понаха́ркувати, кую, єш, гл. Нахархать, наплевать (во множествѣ). Ото понахаркували, — візьми хоч піском позасипай. Богодух. у.
Понахва́чувати, чую, єш, гл. = Понахапувати.
Понахо́вувати, вую, єш, гл. То-же, что и наховати, но во множествѣ. Під однією діжкою два куски сала знайшла, під другою — пшона вузлик, — мабуть невісточка понаховувала, щоб до матері однести. Пирят. у.
Понахо́дити, джу, диш, гл. 1) Найти, разыскать (во множествѣ). 2) Сойтись, прійти (о многихъ). З запорожжя понаходило таки чимало братчиків січовиків. Стор. МПр. 60.
Понахо́дитися, димося, дитеся, гл. Найтись, отыскаться (во множествѣ). Чи понаходились же коні? — Понаходились: пан позаймав у шкоді. Кіев. у.
Понахо́плювати, люємо, єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Понаці́жувати, жую, єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Понаці́лювати, люю, єш, гл. Навести на цѣль, прицѣлить (во множествѣ).
