Понаро́джуватися, джуємося, єтеся, гл. Народиться (о многихъ). Нових людей понароджувалося багато після ревизії, а землі не прибавилося. Харьк. у.
Понароста́ти, та́ємо, єте, гл. Нарости (во множествѣ) І коли ці дівчата понаростали? Черниг. г.
Понаряджа́ти, джа́ю, єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Понаря́джувати, джую, єш, гл. = Понаряджати.
Понаса́джувати, джую, єш, гл. Насадить. Пругом кущі всякі зелені понасажувані. Драг. 119. Се ж він своїми руками і дерева понасажував. Стор. II. 25.
Понаса́лювати, люю, єш, гл. Насалить (во множествѣ). Губи понасалювали, а тоді ще й цілуваться лізуть. Васильк. у.
Понаселя́ти, ля́ю, єш, гл. Населить (во множествѣ). Города, села понаселяли. Драг. 421.
Понасипа́ти, па́ю, єш, гл. Насыпать (во множествѣ). Треба на всіх чотирох углах понасипати по купці жита. Чуб. I. 101.
Понасипа́тися, па́ється, гл. безл. Насыпаться (во множ.). Скрізь понасипалося борошна. Харьк.
Понасіва́ти, ва́ю, єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває. Кв.
Понасіка́ти, ка́ю, єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Понасі́ювати, сі́юю, єш, гл. = Понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь. О. 1862. VIII. 15.
Понаска́кувати, куємо, єте, гл. Наскочить (о многихъ).
Понаскве́рнювати, нюю, єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ, о многихъ). Понасквернювали коло порога, що гидко й до хати доступити. Лебед. у.
Понаскі́пувати, пую, єш, гл. Наколоть (щенокъ, — во множествѣ).
Понаслу́хуватися, хуємося, єтеся, гл. Наслушаться (о многихъ). Понаслухуються усяких брехень. Богод. у.
Понасма́жувати, жую, єш, гл. Нажарить (во множествѣ). Гусей, поросят понасмажували. Кіев. г.
Понасмальцьо́вувати, вую, єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Понасмі́ттювати, тюю, єш, гл. = Понасмічувати. Зміев. у.
Понасмі́чувати, чую, єш, гл. Насорить (во множествѣ). Бач, як дітвора понасмічувала. Звенигор. у.
Понасмо́лювати, люю, єш, гл. Насмолить, осмолить (во множествѣ).
Понасо́вувати, вую, єш, гл. = Понасувати.
Понасо́вуватися, вуємося, єтеся, гл. = Понасуватися. Брови на очі йому понасовувались. К. Оп. 4.
Понасоло́джувати, джую, єш, гл. Насластить (во множествѣ).
Понасо́лювати, люю, єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке. Кіев. у.
Понасме́рджувати, джуємо, єте, гл. Навонять (о многихъ).
Понастава́ти, стаємо́, єте́, гл. Настать, наступить (во множествѣ). Злі ґаздове понаставали. Левиц. Світ. 12.
Понаставля́ти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Драг. 288. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152.
Понаста́лювати, люю, єш, гл. Насталить (во множествѣ).
Понастано́влювати, люю, єш, гл. = Понаставляти. Драг. 157. Наїдків, напитків понастановлювала. МВ. (О. 1862. III. 36).
Понастановля́ти, ля́ю, єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє. К. ЦН. 275.
Понастача́ти, ча́ю, єш, гл. Доставить, приготовить (во множествѣ).
Понасто(в)бу́рчувати, чую, єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Понасторо́чувати, чуємо, єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.
Понасторо́шувати, шую, єш, гл. = Понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.
Понасторо́шуватися, шуємося, єтеся, гл. Наставиться, подняться. Квіточки, як зірочки, понасторошувались. Г. Барв. 73.
Понастро́млювати, люю, єш, гл. То-же, что и настромити, но во множествѣ. Понастромлюйте на щогли голови рандарські. К. Досв. 123.
Понастро́млюватися, люємося, єтеся, гл. Тоже, что и настромитися, но во множествѣ.
Понастро́ювати, стро́юю, єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Понасува́ти, ва́ю, єш, гл. Насунуть,
