270. Посідали, понурились, ніхто й пари з рота не пустив. Стор. II. 14.
Пону́рість, рости, ж. Угрюмость. Желех.
Пону́ро, нар. 1) Смотря внизъ, наклонясь. Воли його коло воза понуро стоять. Шевч. 535. 2) Угрюмо, мрачно. Та не там твоя доля! — додав понуро Марко. Стор. МПр. 24. Понуро не мовчи. Г. Барв. 343.
Пону́рок, рка, м. Пт. Colymbus, гагара; морской попугай. Вх. Пч. II. 9.
Пону́руватий, а, е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый. НВолын. у.
По́нюх, ха, м. Щепотка табаку (нюхательнаго).
Поню́хати, хаю, єш, гл. Понюхать. Прийди, козаче, к моєму городоньку, понюхаєм зіллячка розмаринного. Чуб. V. 312. Табаки понюхаю. Рудч. ск. I. 4.
Понюши́ти, шу́, ши́ш, гл. О животномъ: понюхать воздухъ.
Поню́шка, ки, ж. = Понюх. Табаки на понюшку. Чуб. II. 573.
Поня́вкати, каю, єш, гл. Помяукать.
Понявча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Понявкати.
Поня́ти, ся. См. Понімати, ся.
Пооббива́ти, ваю, єш, гл. То-же, что и оббити, но во множествѣ.
Пооббіга́ти, га́ємо, єте, гл. Обѣжать вокругъ чего (о многихъ).
Пооббі́лювати, люю, єш, гл. Оббѣлить (во множествѣ).
Пооббіра́ти, ра́ю, єш, гл. То-же, что и обібра́ти, но во множествѣ. Кругом їх (уліїв) пообшукує, сухе пооббірає. Г. Барв. 144.
Пооббри́з(ь)кувати, кую, єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас. Харьк. у.
Пооббрі́хувати, хую, єш, гл. Оболгать, оклеветать (многихъ). Як роспустить язика, так усіх на кутку пооббріхує. Харьк. у.
Пообва́жувати, жую, єш, гл. Отяготить, обременить (во множествѣ)
Пообва́жуватися, жуємося, єтеся, гл. Набрать много тяжести на возы.
Пообвалько́вувати, вую, єш, гл. Облѣпить глиной (во множествѣ) Уже пообвальковували і хату й комору. Богод. у.
Пообва́лювати, люю, єш, гл. То-же, что и обваляти, обвалити, но во множествѣ.
Пообва́люватися, люємося, єтеся, гл. То-же, что и обвалитися, обвалятися, но во множествѣ.
Пообва́рювати, рюю, єш, гл. Обварить (во множествѣ).
Пообверта́ти, та́ю, єш, гл. = Пообгортати.
Пообвива́ти, ва́ю, єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Пообвива́тися, ва́ємося, єтеся, гл. Обвиться (во множествѣ).
Пообвинува́чувати, чую, єш, гл. Обвинить (многихъ).
Пообвиса́ти, са́ємо, єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Пообвіва́ти, ва́ю, єш, гл. Обвѣять (во множествѣ).
Пообві́рчувати, чую, єш, гл. Обворотить, обвить (во множествѣ).
Пообві́шувати, шую, єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Пообві́ювати, ві́юю, єш, гл. = Пообвівати.
Пообво́дити, джу, диш, гл. Обвести (во множествѣ). Вікна… червоною глиною пообводили. Г. Барв. 249.
Пообво́жувати, жую, єш, гл. = Пообводити.
Пообволіка́ти, ка́ю, єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Пообворо́жувати, жую, єш, гл. Обворожить, очаровать (многихъ).
Пообв'я́зувати, зую, єш, гл. Обвязать (во множествѣ).
Пообганя́ти, ня́ю, єш, гл. 1) Обогнать (многихъ). 2) Отогнать (многихъ).
Пообгле́джувати, джую, єш, гл. Осмотрѣть (во множествѣ).
Пообгово́рювати, рюю, єш, гл. Оговорить, оклеветать (многихъ).
Пообго́втуватися, туємося, єтеся, гл. То-же, что и обго́втатися, но о многихъ.
Пообгодо́вувати, вую, єш, гл. Обкормить (многихъ). Це ви нас так пообгодовуєте, що й завтра не схочеться. Богодух. у.
Пообгодо́вуватися, вуємося, єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ).
Пообго́лювати, люю, єш, гл. 1) Оголить, обнажить (многихъ). 2) Обрить (многихъ). 3) Обобрать (многихъ).
Пообго́люватися, люємося, єтеся, гл. 1) Обнажиться (о многихъ). 2) Обриться (о многихъ).
Пообгоро́джувати, джую, єш, гл. Обгородить (во множествѣ). Г. Барв. 190.
Пообгоро́джуватися, джуємося, єтеся, гл. Обгородиться (о многихъ).
Пообгорта́ти, та́ю, єш, гл. То-же, что
