I. 94. 2) = Правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. III. 52, 53).
Пра́ведник, ка, м. Праведникъ. Бог любить праведника, а чорт ябедника. Ном. № 8073. Господь його між праведники прийме. К. ЦН. 237.
Пра́ведниця, ці, ж. Праведница.
Пра́ведничий, а, е. Принадлежащій праведнику. Одержить нагороду праведничу. Єв. Мт. X. 41.
Пра́ведність, ности, ж. Праведность. Доки ти будеш держатись праведности. К. Іов. 6.
Пра́ведно нар. 1) Праведно, по правдѣ. Праведно жили. Шевч. 242. Худоба… праведно досталась. О. 1861. X. 33. 2) Истинно. Могила Шевченкова мусить нам статись початком нової науки і подвигів праведно християнських. К. (О. 1861. VI. 30).
Праве́ць, вця́, м. Направленіе. Оцьому огудинню правець он куди, а його вітер повернув ба' куди. Волч. у. Найде собі правець вода і сама. Волч. у.
Правибо́рець, рця, м. Избиратель, участвующій въ выборѣ избирателей народныхъ представителей. Желех.
Правибо́ри, рів, м. мн. Выборъ избирателей. Желех.
Пра́вий, а, е. 1) Справедливый, праведный, безгрѣшный. Боже правий! К. ЧР. 22. Ні правого Господь не відпихає і грішному руки він не протягне. К. Іов. 18. 2) Правый, невиновный. 3) Пра́ва середа́. Преполовеніе. Мак… святять у праву середу. Чуб. V. 85. Ум. Праве́нький, праве́сенький.
Прави́й, а́, е́. 1) Ровный и прямой, перпендикулярный. Рубайся, деревце, криве і праве. Чуб. II. 114. Правими робить стежки його. Єв. Л. III. 4. Як права солома, так добре топити, а як стара та перебита, так погано горить. Пирят. у. Права пила; правий ніж. Шух. I. 175. 291. Ой не ступай, мила, правою ногою. Чуб. V. 244. Прави́й бік полотна́, сукна́ (вишиваного). Лицевая сторона полотна, сукна (вышитаго). Шух. I. 154. Ум. Праве́нький, праве́сенький. Квітойки рвала правенькою рукою. Чуб. V. 6. Виросла бузинка, та така гарна, правенька. Мнж. 58.
Прави́лка, ки, ж. Просѣка въ лѣсу. Рк. Левиц.
Прави́лля, ля, с. Инструменты.
Прави́ло, ла, с. 1) Руль. Мнж. 179. Човен без весла й правила. Морд. II. 36. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Вас. 161. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. Грин. III. 660. 3) Часть походю́чої сту́пи. См. Ступа. Шух. I. 162. 4) Часть олі́йниці. (См.). Шух. I. 163. 5) Часть веретінника. (См.). Шух. I. 149. 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями. Шух. I. 90, 91.
Прави́льце, ця, с. Аршинъ у каменьщиковъ. Сумск. у.
Правина́, ни́, ж. Взысканіе, требованіе.
Пра́вити, влю, виш, гл. 1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Радом. у. Там що йому не толкуй, а він своє править. Лебед. у. 2) Требовать, взыскивать. Правити долг. Ніхто не прийде править проценту. Рудч. Ск. II. 26. Півник уп'ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! Рудч. Ск. I. 38. 3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. Пра́вить, як за ба́тька, — такъ дорого. 4) Служить (церковную службу). Шевч. 234. Молебні день-у-день Спасителеві править. 5) — за що. Служить чѣмъ. 7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. Богодух. у. 6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Рудч. Ск. II. 163. Владично правиш ти народом. К. Псал. 204. 8) Дѣлать. Будеме правити із Мар'ї невісту. Гол. IV. Пра́вити гніздо́. Дѣлать гнѣздо. Вх. Уг. 262.
Пра́витися, влюся, вишся, гл. 1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його. Харьк. 2) Возиться, хлопотать. Екатериносл. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив… Мир. ХРВ. 342. А ми ще не лягали, все правилися. Лебед. у. 3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту. НВолын. у. 4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься. Грин. II. 112. 5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш. Новомоск. у. 6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила. Вх. Зн. 54.
Прави́ця, ці, ж. 1) Десница, правая рука. Без Ніженського полку, як без руки-правиці. К. ЧР. 344. Станьте ви, правед-
