Левиц. Пов. 154. 2) Предопредѣленіе. Перед призначенням нігде не сховаєшся. Гн. I. 166.
При́значка, ки, ж. Примѣта. В своїх приятелів і навіть ворогів на призначці він був, як чоловік робочий. К. Дз. 173.
Признести́, су́, се́ш, гл. Принесть. Богу жертву признесе. Мнж. 155.
Призо́рий, а, е. Близорукій. Шух. I. 33.
Призо́ристий, а, е = Призорий. Шух. I. 33.
Призо́рити, рю, риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
При́зра, ри, ж. Подозрѣніе. Левч. 108. При́зру на ко́го ма́ти. Подозрѣвать кого. Подольск. г.
Призрі́тися. См. Призиратися.
При́зьба, би, ж. = Призба. Стара сиділа з дочкою на призьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56.
Приї́зд, ду, м. 1) Пріѣздъ. Левиц. I. 248. 2) Подъѣздъ. Хата його на горі, та поганий до неї приїзд. Канев. у. 3) Въѣздъ. Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду. Ум. Приї́здонько. Все для свекорка та для старенького, та для приїздоньку його. Мет. 126.
Приїзджа́ти, джа́ю, єш, гл. = Приїздити.
Приї́зджий, а, е. Пріѣзжій. Ном. № 2528.
Приїзди́ти, джу́, ди́ш, гл. Пріѣзжать. Що-дня одні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67.
Приїздни́й, а́, е́. 1) Пріѣзжій. 2) Совершающійся въ честь пріѣзда. Перша чарка приїздна, друга від'їздна. Чуб. I. 109. 3) Приїздне́. Подарокъ прислугѣ отъ пріѣзжихъ гостей. З гостей приїздного хто дасть наймичці. Сосниц. у.
Приїмиця, ці, ж. Пріемъ, угощеніе. Встаючи послі вечері: Встаньте, братя, підведітся, зійміт шапочки, поклонітся наперед Богу, господареві, господинонці і всій родинонці і тим пишним кухарочкам за соли посолінє, за добрую волю, за пана молодого і за приїмицю єго. Гол. II. 110.
Приї́мище, ща, с. Пріютъ. Которі порубані, которії в полон взяті, ой там же їм прихилище, сира земля приїмище. Чуб. V. 1053.
Приї́хати, ї́ду, деш, гл. Пріѣхать. Приїхали до дівчини три козаченьки пізно. Мет. 88.
При́йгра, ри, ж. = Пригра. Пасіка роїста на прийгру вийшла. К. ЦН. 237.
Прийде́шній, я, є. Будущій. Яке моє щастя? Не було в минулому, не буде й в прийдешньому. Сквир. у. На прийдешній тиждень покинути б молотити, а до буряків узятись. Брацл. у. Не пора ще про прийдешнє ціх дітей балакати. Брацл. у.
Прийдість, дости, ж. Будущность, будущее. Менша сестра побила поклони, а вони, старші, зостались у дівках, і на який кінець, і на яку прийдість? Левиц. I. 328.
Прийдя́чка, ки, ж. То-же, что и приблу́да (о женщинѣ). Константиногр. у.
При́йма, ми, ж. Въ бандурѣ: пятая изъ шести большихъ струнъ, называемыхъ бунти. КС. 1882. VIII. 282.
Прийма́к, ка́, прийма́ка, ки, м. 1) Пріемышъ. Приймаці (приймакові) — як собаці: собака у приймах був, та й хвоста збув. Ном. № 9408. 2) Мужъ, перешедшій въ семью жены. Ум. Прийма́ченько. Грин. III. 383.
Прийма́ти, ма́ю, єш, сов. в. прийня́ти, приня́ти, йму́, меш, гл. 1) Принимать, принять. Він прийма до свого гурту, тілки не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. Приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Мет. 241. Свої не прийняли його. Єв. І. I. 11. Їв би очима, та душа не приймає. Чуб. I. 212. 2) Принимать, принять за что, счесть за что. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108. 3) Получать, получить, брать, взять. Королевські листи до рук добре приймати. АД. II. 4. На коня сідав, опрощення приймав. Макс. Чотирі карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! ну, — нема часу балакати, — приймай гроші. Каменец. у. Приня́ти сло́во. Заговорить. Приняв ізнов слово божий чоловік. К. ЧР. 29. 4) Браться, взяться. За замок руками не приймали. АД. I. 214. 5) Терпѣть, вытерпѣть. Лиха душа при́йма довіку муку. К. Іов. 33. Наругу од дітей приймати. Г. Барв. 369. 6) — ланцюгами. Сковывать, сковать цѣпями. Ланцюгами втроє себе приняв. АД. I. 213.
Прийма́тися, ма́юся, єшся, сов. в. прийня́тися, приня́тися, йму́ся, мешся, гл. Приниматься, приняться. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір. Да вже ж я садила, вже ж я поливала, — не приймається. Мет. 67.
Прийма́цький, а, е. Принадлежащій пріемышу. Хліб приймацький — собацький. Ком. Пр. № 968.
Прийма́ченько, ка, м. Ум. отъ приймак.
