Просу́ха, хи, ж. Въ выраж. На просу́сі. Когда просохнетъ (дорога). На просусі приїду, перед великоднем. Харьк. г.
Просуш, ші, ж. = Сухоліс. Вх. Зн. 57.
Просуши́ти, ся. См. Просушувати, ся.
Просу́шувати, шую, єш, сов. в. просуши́ти, шу́, шиш, гл. Просушивать, просушить.
Просу́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. просуши́тися, шу́ся, шишся, гл. Просушиваться, просушиться. Ой хоть замочуся, в роду просушуся. Чуб. V. 460.
Просяний, а, е. Просяной. Просяна солома. Волч. у. Мир. ХРВ. 126.
Просяни́ця, ці, ж. Просяная солома. Сим. 153. НВолын. у. Овсяниця, просяниця — все то товару корис. Ном. № 10186.
Прося́нка, ки, ж. = Просяниця.
Прося́ти и прося́яти, ся́ю, єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Прося́щий, а, е. Просящій, живущій подаяніемъ. Уроди, Боже, на трудящого.... на просящого, на крадящого і на всякую долю. Грин. I. 16.
Протава́ти, таю́, є́ш, сов. в. прота́нути, ну, неш, гл. Протаивать, протаять. То там, то тут протає. НВолын. у.
Прота́вка, ки, ж. Проталинка. Уже є протавки на полі. НВолын. у.
Протанцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Протанцовать, проплясать. Аж до межигорського Спаса протанцював сивий. Шевч. 370.
Протараба́нити, ню, ниш, гл. 1) Протащить. 2) Пробарабанить.
Протарахкоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Простучать, прогромыхать (быстро). Хтось возом протарахкотів проз хату.
Протаска́ти, ка́ю, єш, гл. Протащить.
Протаска́тися, ка́юся, єшся, гл. Пробраться, дотащиться. Як тілько в кріпость протискався, тузити зараз і принявся. Котл. Ен.
Протверези́ти, жу́, зи́ш, гл. Протрезвить, отрезвить. Нужда протверезила його, прояснила його душу. Левиц. I. 541.
Протверези́тися, жу́ся, зи́шся, гл. Протрезвиться, отрезвиться. А далі трошки проходився, прочумався, протверезився. Котл. Ен. II. 12.
Проте́, нар. Между тѣмъ, однако. МВ. I. 25. Не віре, ну, а проте хоче дізнатися, чи справді воно так. Грин. II. 117. Ох, я ж її вже просила, я ж їй і годила, проте злая мачуха сорочки не шила. Грин. III. 412.
Протекти́. См. Протікати.
Протеле́нькати, каю, єш, гл. Прозвенѣть, прозвонить; о часахъ: протикать.
Проте́п, пу, м. Тропа? Ходім сами, проте́пом своїм. Зміев. у.
Проте́пом, нар. Опрометью. Харьк. у. Мирг. у.
Проте́роб, бу, м. Прочистка, прорубка лѣса. НВолын. у.
Протероби́ти. См. Протеріблювати.
Про́теробок, бка, м. = Протереб. НВолын. у.
Протері́блювати, люю, єш, сов. в. протереби́ти, блю́, би́ш, гл. 1) Расчищать, расчистить лѣсъ. Протереблював ліс. НВолын. у. 2) Выкорчевывать, выкорчевать мелкія деревья. Протеребив сіножать. НВолын. у. 3) Прочищать, прочистить. Тра протеріблювати чубук. НВолын. у.
Протерли́кати, каю, єш, гл. Пропиликать, проиграть плохо (на струнахъ). Що затерли́кав, те і протерли́кав. Что заработалъ игрой, то и истратилъ (о музыкантѣ). Вх. Зн. 69.
Проте́рти. См. Протирати.
Протеса́ти, шу́, шеш, гл. 1) Протесать. 2) Потерять? утратить? Згубив Сава, протесав Сава свою віру навіки. Нп.
Про́ти́, про́ти́в, пред. 1) Противъ. Чи лекше тягти проти води, чи за водою? Грин. I. 39. Проти рожна не працювати. Ном. Хто против Бога, то й Біг против ньому. Ном. № 92. 2) Передъ. Нема того, хто встоїть проти його. К. Іов. 19. Отож не встоять нечестивим проти благих людей на суді. К. Псал. 2. 3) На встрѣчу. Кого визираю? проти кого вибігаю? Г. Барв. 252. Іде літо проти зіми і несе квіточку таку гарну. Чуб. I. 13. Виходила вона проти череди і загляділа Василя. 4) На, для, къ. Проти всіх людей земля не вроде. Черк. у. Проти дня брехня, проти ночі правда. Посл. 5) Лицомъ къ чему, напротивъ. Стояла вона проти місяця молодика. МВ. I. Проти місяця видко. Мет. 141. 6) По сравненію, сравнительно съ кѣмъ, чѣмъ. Проти нас трьох нема в світі дужчого. Грин. I. 189. Проти його нема чоловіка. 7) Подъ (какой либо день), предъ (днемъ, событіемъ). Проти п'ятниці мені приснилась скриня, повна добра. Мил. 9. Проти смерти двох синів мені снилось, шо два голуби прилетіло в оселю. Мил. 8. Що се за сон? проти чого? Г. Барв. 272.
