Черном. На зріст височенька, гнучка, станочок як та раїна. О. 1862. VIII. 16.
Ра́їти, ра́ю, єш, гл. = Раяти.
Ра́й, ра́ю, м. 1) Рай, жилище прародителей. Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. Чуб. I. 146. 2) Рай, жилище праведныхъ. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 3) Родъ игры; также рай з пеклом. Ив. 34, 36, 37. 4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется ходи́ти в рай. ХС. VII. 433. Ум. Райо́к, райо́чок. Шевч. 630. Чуб. III. 322.
Райдерево, ва, с. Раст.: а) сирень, Syringa. О. 1862. IV. 70. Несла в руках роскішну гільку райдерева. Левиц. I. 287. б) Rhus cotinus L. ЗЮЗО. I. 134. в) Myricaria germanica. Вх. Уг. 264. г) Ricinus communis L. Анн. 299.
Ра́йдуга, ги, ж. Радуга. Грин. III. 300. Райдуга воду бере на дощ. ХС. II. 88.
Ра́йський, а, е. Райскій. А в райські двері сам Господь ходить. Чуб. III. 293.
Райце́, ця́, с. Яйце́-райце́. Сказочное яйцо, заключающее въ себѣ богатство въ видѣ скота. Розбив те яйце-райце. Як узяв же скот вернуть із того яйця.... верне та й верне. Рудч. Ск. I. 144.
Ра́йця, ці, м. 1) Совѣтникъ. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120. 2) Ратманъ, членъ магистрата. В сватах пішли не аби які люде: бурмистрове та райці магистратські. К. ЧР. 297.
Рак, ка, м. 1) Ракъ. Не буде риба раком. Ном. № 5644. Вчепився як рак. Ном. № 3997. Напекти́ ра́ків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. Кв. I. 23. Налови́ти ра́ків. а) Утонуть. б) = Раків напекти́. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. Зміев. у. Він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. Як рак сви́сне. Никогда. Ном. № 5492. Ра́ка ста́ти = Раком стати. См. Стати. Хата рака ста́ла — разваливаясь, раскарячилась. Г. Барв. 371. 2) Насѣк. = Раглик. Вх. Пч. I. 6. 3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр. Шух. I. 176. 4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины. Шух. I. 113. 5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Чуб. VII. 427. Ум. Рачо́к.
Ра́кавка, ки, ж. = Раканя. Вх. Уг. 264. См. Рахкавка.
Рака́ня, ні, ж. Древесная лягушка, Hyla arborea. Вх. Лем. 459.
Ра́кати, ра́чу, чиш, гл. = Рахкати. Ґ вечеру рачат жаби. Вх. Уг. 264.
Ра́ква, ви, ж. Масляница, масленка. Шух. I. 307.
Ракло́, ла́, м. Босякъ. Харьк. У нас у Харькові так завелось, що коли де кучка народу збереться, то вже між гущу і ракло втреться. Харьк.
Ракля́цький, а, е. Босяцкій. Харьк. у.
Ра́ковий, а, е. 1) Раковый. Маркев. 49. Борщ твій похожий на ракову юшку. КС. 1882. X. 20. 2) Ра́кові ши́йки. Раст. Polygonum bistorta L. ЗЮЗО. I. 132.
Ракови́ння, ня, с. Раковая скорлупа. Чуб. I. 71.
Ра́ком, нар. На четверенькахъ, на корачкахъ. Став на дверях раком. Грин. II. 3. Не всім туди раком лізти, де зузуля кує. Ном. № 5169.
Ра́котиця, ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост. Левиц. Пов. 341.
Ракша́, ші́, ж. Пт. сивоворонка, Coracias. Ракша-клюшниця од вирію. Ном. № 14029.
Рале́ць, льця́, м. Подарокъ, приношеніе при поздравленіи, визитѣ и пр. Рудч. Чп. 253. Цехові братчики понесли цехмистрові на ралець пляшку горілки та ковбасу. Нѣжин. у. Не тільки все те збережу, но взявши із своєї скрині, товариша свого дитині ралець та й добрий положу. Мкр. Г. 35. Ходи́ти на рале́ць. Идти съ поздравленіемъ и подаркомъ. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. I. 12.
Ра́лити, лю, лиш, гл. Пахать ралом поперегъ пахоты плугомъ. Чуб. VII. 400. Зробив рало і пішов ралить. Грин. I. 188. Василь стає в людей багачів орати, ралити, сіяти. Левиц. I. 24.
Рали́ця, ці, ж. Поле, вспаханное ралом. Ізгору я ралицю, посію я пшеницю. Чуб. V. 168.
Ралля́, ля́, с. Паханье ралом. Ой іде
