рі задуми невірних мов той лев змітає. К. Псал. 75.
Ра́дувати, дую, єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.
Радува́ти, ду́ю, єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. К. ЧР. 28. На людей твоїх радують нечестиву раду. К. Псал. 192.
Ра́дуватися, дуюся, єшся, гл. Радоваться. Не радуйся чужому лихові. Ном. № 2338. Дай Боже дітками радуваться. Ном. № 4568.
Раду́т, та, м. = Редута. Од річки Орелі, аж по р. Кінку були побудовані радути. Стор. II. 162.
Ра́дця, ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104.
Ра́дше, нар. Охотнѣе, скорѣе.
Ра́жень, жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ. Сумск. у.
Раз, зу, м. 1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673. 2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. Нп. 3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. Нп. 4) Случай. Трахвив на злий раз. Ном. № 1807. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. Ном. Ном. № 2328. 5) Раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Г. Барв. 475. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. Кобел. у. 6) Раз коло ра́зу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. Н.-Волын. у. 7) Раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142. Чого таки тобі раз-у-раз до церкви ходить? ЗОЮР. I. 50. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26. 8) Одного́ ра́зу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. Левиц. I. 9) Від-ра́зу, до-ра́зу = Відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. МВ. II. 112. 10) В-раз = Ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Чуб. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. Чуб. 11) За-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. Каменец. у. 12) Ні-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. Васил. у. 13) Як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди „соб“. Ном. № 1779. Як-раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Ум. Разо́к, разо́чок.
Рази́, зів, м. мн. ? Він на другу весну плуг і рази забравши і між пшеницею і житом пооравши, в середині горох увесь засіяв свій. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Рази́на, ни, ж. Разокъ. Ум. Рази́нка. Тільки разинку й поцілував та й побіг. Г. Барв. 190.
Рази́ти, жу́, зи́ш, гл. Разить, поражать. Чуб. III. 348.
Разко́м нар. 1) За одинъ разъ. Я вимету разком та вивезу возком. Чуб. V. 1112. 2) Вмѣстѣ. Вставайте, та разом холодком і побіжимо до господи. Левиц. Пов. 219.
Разкува́ти, ку́ю, єш, гл. = Разувати. Желех.
Ра́зний и пр. = Різний и пр.
Ра́знощ, щі, ж. Всячина. Різна ра́знощ. Всякая всячина. Зміев. у.
Разо́ви́й, а, е. О мукѣ: просѣянная только сквозь рѣшето. Каменец. у. — хліб. Хлѣбъ изъ муки просѣянной только разъ сквозь рѣшето.
Разо́к, зка́, м. 1) Ум. отъ раз. А вжо ж мені, моя мати, не перший разок, через плечі дротяненький батіжок. Чуб. 2) Нитка мониста. На шиях намиста у кожної разків по десять. Кв. I. 20. 3) Борозда, слѣдъ, черта. Пускаючи з себе довгими разками краплі прозорої води. Левиц. I. 95. Ум. Разо́чок. Нема в мене намистечка, тільки один разочок. Мил. 70.
Ра́зом, нар. 1) Вдругъ. Як Бог творив землю, то її перше варив, послі разом остудив. Чуб. Коли разом я помічати стала, що Парася щось собі думає та думає. МВ. II. 70. 2) Вмѣстѣ. Одна біда — не біда; от коли дві або три разом біди. Ном. № 2190. А він зачав до трьох разом ходити, я зачала штирох разом любити. Чуб. 3) Иногда. Разом густо, а разом пусто. Ном. № 7768. 4) Сразу. Не все ж разом, хорошого потрошку. Ном. № 4846. І дуже дорого, і гроші не можна разом. МВ. I.
Разо́чок, чка, м. Ум. отъ разок.
Разува́ти, зу́ю, єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. Кіев. уу. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую. Kolb. II. 125.
Разура́зній, я, є. Безпрерывный, безпрестанный. Рк. Левиц.
Раїна, ни, ж. Пирамидальный тополь.
