вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. Не дам собі ра́ди. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. Нема́є ра́ди. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: „благослови, отамане, байдаки спускати“. Ра́ду ра́дити, радува́ти. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. ХП. 45. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. Чо́рна ра́да. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. Су́дня ра́да. Собраніе козаковъ для суда надъ кѣмъ либо. К. Бай. 97. Гороб'я́ча ра́да. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з'явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. Ум. Ра́дка, ра́донька, ра́дочка, ра́диця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Ра́ди, пред. Ради, для. Хоч не для Ісуса, так ради хліба куса. Ном. № 9765.
Ра́ди́й, а, е. Радъ, веселый, довольный. Ввечері було прийде її москаль з роботи, радий та веселий. Левиц. I. 34. Чим хата багата, тим і рада. Чуб. III. 29. Всі вороги раді з того, що нема чумака мого. Чуб. V. 1198. Рада Ганна за пана, та пан не бере. Ном. № 5386. Ум. Раде́нький, раде́сенький. Шевч. 254. Раденький, що дурненький. Ном. № 12674.
Ра́дити, джу, диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. I. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. Ра́ду ра́дити. См. Рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Ра́дитися, джуся, дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити. Кв. I. 94.
Ра́диця, ці, ж. Ум. отъ рада.
Ра́діння, ня, с. Совѣтованіе, совѣтъ. Уже ж я ждала од Бога помочі і од людей радіння.
Раді́ння, ня, с. Радованіе, радость.
Раді́сінький, а, е. Очень радый. Радісінькі, що піймали. Шевч. 360.
Ра́дісний, а, е. Радостный, веселый. Не радісною вісткою тебе стрічатиму. Стор. М. Пр. 56.
Ра́дісно, нар. Радостно. І весело й любо і радісно. Левиц. I. 25.
Ра́дість, дости, ж. Радость, удовольствіе. Грин. III. 23. Старість не радість. Ном. № 8682. Лиха та радість, по котрій смуток настукає. Ном. № 2292. Ум. Радо́сточка. Тепер мі братчик з війни приїхав, та привіз мені три даруночки, три даруночки — три радосточки: одну мі радість.... Kolb. I. 102.
Раді́ти, ді́ю, єш, гл. Радоваться. Кажуть люде, що козаченьку буде дівчина рада. Хоть радій, не радій, то не буду брати, було б тобі з другим не жартувати. Чуб. V. 284.
Ра́дка, ки, ж. Ум. отъ рада.
I. Ра́дний, а, е = Радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Федьк. Я б сам радніший, щоб не спати. Борз. у.
II. Ра́дний, а, е, ра́дній, я, є. Совѣтующій, подающій совѣтъ. Став тоді старий князь своїм радним слугам казати. ЗОЮР. I. 177.
Радні́ше, нар. Охотнѣе.
Ра́до, нар. Съ радостью, охотно. Та гарно, мая дитино, — одказує Мотря радо. Мир. ХРВ. 344.
Ра́донька, ра́дочка, ки, ж. Ум. отъ рада.
Радо́сточка, ки, ж. Ум. отъ радість.
Ра́дощ, щі, чаще во мн. ч. ра́дощі, щів. Радость. Чуб. V. 205. Грин. II. 248. Ой привіз же він три радощі в двір: першую радощ — зелений жупан, другую радощ — золотий пояс, третюю радощ — боброву шапку. Чуб. III. 294. Аж три пари на радощах кумів назбірали. Шевч. 103.
Радува́ння, ня, с. Совѣщаніе. Він поганські радування в ніеець обертає, хит-
