Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/520

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Ра́нник, ку, ж. Раст. а) Lysimachia vulgaris L. ЗЮЗО. I. 127; б) Paris quadrifolia L. ЗЮЗО. I. 130; в) Plantago major L. ЗЮЗО. I. 131; г) Scrophularia aquation L. ЗЮЗО. I. 135; д) Vincetoxicum officinale L. ЗЮЗО. I. 141; е) иногда — Convallaria majalis L. (ЗЮЗО. I. 119), но болѣе правильно названіе этого растенія — конвалія.

Ра́нній, я, є. Ранній. Рання сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Ном. № 10153. Рання пташка пшеничку клює, а пізня очки дере. Ном. № 11309. Ум. Ране́нький, ране́сенький. Чуб. V. 656.

Ра́ння, ня, с. = Ранок. Ще від самого рання сестри виглядали Антося. Св. Л. 46. Що-ра́ння = Що-ранку. Що-рання по сто палок давати. Чуб. V. 984.

Ра́но, нар. 1) Рано. Прийтов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ном. № 1802. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало. Чуб. V. 63. 2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути: клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. Нп. Викопайте криниченьку в вишневім саду, чи не прийде дівчинонька рано по воду. Нп. Рано-поране́ньку, ра́но-ране́нько, ра́но-вра́нці. Рано утромъ. Ой в неділю рано-пораненьку брала дівчина льон. Чуб. V. 290. Встала вона рано-раненько, умилася біло-біленько. Чуб. V. 704. Ой у неділеньку ввесь день пила, в понеділок спала, а в вівторок снопів сорок пшениченьки нажала.... а в неділю рано-вранці однесла шинкарці. Чуб. V. 1098. З ра́на. Съ утра. Будь весела з рана до вечора. Чуб. V. 1080. Ум. Ране́нько, ране́сенько. Мет. 8. Шевч. 542.

Ра́нок, нку, м. 1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Чуб. V. 461. Я завше Бога прошу з вечора до ранку. Мет. 59. Що-ра́нку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Ум. Ра́ночок. Чуб. V. 586. Мил. 148.

Ра́нонька, ра́ночка, ки, ж. Ум. отъ рана.

Рант, ту, м. Рантъ. Чоботи під рант. Вас. 162. Чоботи пошиті до ранту. Прил. у.

Рантови́й, а́, е́. На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у.

Ранту́х, ха, м. 1) Головной уборъ замужней женщины въ Галиціи — бѣлый тонкій платокъ, покрывало. О. 1862. IV. 37, 30. Уся в рантухах та в намистах золотих. Федьк. Пов. 85. 2) Родъ тонкой бумажной ткани. 3) Родъ юбки суконной. Kolb. I. 37. 4) = Лантух. Ум. Рантушо́к. Гол. IV. 353.

Рантухо́вий, а, е. Изъ тонкой бумажной ткани. Сорочка рантухова. Федьк. Пов. 5.

Рантуши́на, ни, ж. = Рантух.

Рантушо́к, шка́, м. Ум. отъ рантух.

Ранш нар. = Раніш. Сьогодні ранш ніж учора зібрались судящі. Кв. II. 250. Ум. Ра́ншенько. Г. Барв. 150.

Ра́няшній, я, є.= Ранішній. Раняшня вода. О. 1862. VI. 91. Раняшнє сонце. К. ХП. 23.

Ра́павий, а, е. Шероховатый, жесткій. Вх. Зн. 58.

Ра́павка, ки, ж. = Ропуха. Шух. I. 22, 210. Вх. Зн. 24.

Рапа́к, ка, м. Птица дергачъ. Вх. Лем. 459.

Рапа́ч, ча, м. = Рапак. Вх. Уг. 264.

Ра́піти, пчу, пиш, гл. Шумѣть, стучать. Вх. Лем. 460.

Ра́пкати, каю, єш и пчу, чиш, гл. О дергачѣ: кричать. Также объ уткѣ и о лягушкѣ. Вх. Лем. 460. Качур рапчит. Вх. Уг. 264.

Рапота́ти, почу́, ти́ш, гл. Трясти: перемѣшиваться. Вх. Лем. 460.

Рапто́вий, а, е. Неожиданный, внезапный. Черк. у. Лучаються й раптові дощі. О. 1861. IX. 30. Раптова енергія. Левиц. І.

Рапто́во, нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? — раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Левиц. Пов. 210. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. КС. 1885. VI. 349.

Ра́птом, нар. Внезапно, вдругъ, неожиданно. Опат. 17. Так раптом взяв і поїхав. Уман. у. Як рипнули двері, москаль раптом прокинувся. Левиц. Пов. 178.

Раптя́нка, ки, ж. Быстрый и шумный ручей. Желех. Вх. Зн. 58.

Рапу́ття, тя, с. Хламъ, старый домъ. Вх. Зн. 58.

Рапча́к, ка́, м. = Рапак. Вх. Уг. 264.

Рапча́ти, чу́, чиш, гл. = Рапкати. Вх. Лем. 4 60.

Ра́ріг, рога, м. Балабанъ (порода ястребовъ), Falco laniarius. Вх. Пч. II. 10.