Рі́дно, нар. 1) Родственно, по родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. Рідне́нько, рідне́сенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. I. 83).
Рідня́, ні́, ж. Родня, родственники. Грин. III. 258. Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю. Чуб. V. 233. Рідні — край Божа мати, та ні в кого обночувати. Ном. № 9338.
Рідня́к, ка́, м. Родственникъ. Обращеніе къ умершимъ родственникамъ при поминовеніи ихъ. Наші рідняки, не поминайте лихом! чим хата багата, тим і рада. Чуб. III. 29.
Рідокоха́нок, нка, м. Любящій родину? Любимець рода? Слово встрѣчено только въ стихотвореніи Метлинскаго въ приложеніи къ бандуристу: Кому й співати сю співанку, як не тобі, рідокоханку? Южно-р. Зб., Отд. I. 21.
Рідо́та, ти, ж. Жижица. Константиног. у.
Рі́дчати, рі́дшати, шаю, єш, гл. Рѣдѣть. Опівдні ярмарок почав рідшати, почали люде росходитись, поярмаркувавши. Левиц. I. 108.
Рі́жа, жі, ж. 1) Поляна, врѣзывающаяся клиномъ въ лѣсъ. Шух. I. 220, 211. 2) Гусеница насѣкомаго Arctia Hebe. Вх. Пч. I. 5.
Рі́жджа, жі, ж. Хворостъ. Угор.
Ріже́ння, ня, с. Сѣмя мужское. На сорочці у неї я бачила ріження — такі п'ятна, що бувають після гріха з чоловіком. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
Ріже́чок, чка, м. 1) Ум. отъ ріг. 2) Родъ вышивки. Лебед. у. (Залюбовск,).
Ріжка́тий, а, е. Угластый. Шух. I. 161.
Ріжна́тий, а, е. Ріжна́ті, са́ни. Дровни. Константиногр. у.
Рі́жний, а, е = Різний. З перцем, з шафраном, з ріжними приправами. Гол. IV. 304.
Ріжни́ця, ці, ж. Разница. Г. Барв. 226.
Ріжо́к, жка́, м. 1) Ум. отъ ріг. От баранець і позбивав собі ріжки. Грин. I. 148. Варила дружечка пиріжки, защіпувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35. У місяця молодика гострі ріжки. Грин. I. 254. Не варт, і ріжка табаки. Ном. 2) У горшечниковъ: воловій рогъ со вставленнымъ въ тонкій конецъ гусинымъ перомъ, наполненный краской, — употребляется для раскрашиванья посуди. Шух. I. 263. 3) Каждый изъ концевъ вилъ. Шух. I. 169. 4) Каждый изъ концевъ развѣтвленія мотовила. Вас. 201. 5) мн. Названіе вола съ мало расходящимися въ стороны тонкими и прямыми рогами. КС. 1898. VII. 45) 6) мн. Родъ прически. О. 1861. XI. 27. Шляхтянки в дрібниці не заплітаються, а в ріжки. Св. Л. 2. 7) мн. Сладкіе рожки (стручк. растеніе). Мкр. Н. 31. Купував я дівці ріжки та горішки. Грин. III. 200. 8) Спорынья. Як єсть в хлібі ріжки, будуть і пиріжки, а як уродить метлиця, то буде і хліб сниться. Ном. № 10135. 9) Отростки при корнѣ камыша, употребляемые въ пищу. Ласощі достаємо з води.... спичаки, рогіз, ріжки. О. 1862. I. 55. Ум. Ріже́чок.
Рі́за, зи, ж. Отмежеванные участки поля въ 3, 6, 10 морговъ, смотря по мѣстностямъ. Вихожу я жати свою різу. Левиц. Пов. 338. Під ним (городом) ціла різа землі буде. КС. 1882. VII. 89.
Різа́вка, ки, ж. = Різачка 1. Вх. Лем. 461.
Різа́к, ка́, м. 1) Рѣзецъ, рѣзакъ, большой ножъ. 2) Рѣзакъ, ножъ въ разныхъ машинахъ. 3) Родъ короткой серпообразной косы для кошенія камыша на днѣпровскомъ лиманѣ. Херс. 4) = Різачка. Рк. Левиц. 5) Раст. а) Stratiotes Aloides L. ЗЮЗО. I. 138. (Од різачки) варять і п'ють різак (росте в болоті). Грин. II. 318. б) — степови́й. Falcaria Rivini Host. ЗЮЗО. I. 123. 6) Кирпичъ изъ навоза для топлива. Він йому дав сажень різака. Верхнеднѣпр. у. 7)? Ой грайте же мі музичейки гудаком різаком. Гол. I. 324.
Рі́занець, нця, м. Евнухъ. К. МБ. XII. 269.
Різани́на, ни, ж. Рѣзня. Св. Л. 104. Греб. 350. К. Кр. 27. Оп'ять війна і різанина. Котл. Ен. VI. 61.
Рі́занка, ки, ж. 1) Срѣзокъ, половина бочки. 2) Лапша. Вх. Зн. 59. См. Ло́кша, ло́кшина.
Рі́зати, жу, жеш, гл. 1) Рѣзать. Не пиляй мене тупим, та ріж гострим. Ном. № 2753. Поли ріже, а плечі латає. Ном. № 1545. 2) Срѣзывать. Мак ріжу. Г. Барв. 354. 3) О водѣ: промывать, размывать. Коло млина, млина вода фосу
