ріже. Чуб. V. 1130. 4) Играть (о музыкѣ). Мкр. Н. 31. Ріжте, музики, ріжте, а ви, бояре, їжте. Грин. III. 539. Іде дід і радіє і в скрипочку ріже. Грин. III. 340.
Рі́затися, жуся, жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. Стор. II. 44. 2) — з ким. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? Шевч. (1883), 161. 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Мир. Пов. I. 138. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь. Мнж. 130.
Різа́чка, ки, ж. 1) Рѣзь въ животѣ. Рк. Левиц. Щоб тебе різачка попорізала. Ном. № 3725. 2) Кровавый поносъ.
Різба́рь, ря́, м. Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор.
Рі́звий, а, е. Бойкій, проворный, скорый, прыткій, рѣзвый. Промовляє до мене все різвими словами. Грин. III. 169. Просилася дівчина в свого різвого свекра. Мил. 161. Ум. Різве́нький, різве́сенький. Ніжки мої різвенькії, чом не ходите? Чуб. V. 767.
Рі́зво, нар. Бойко, проворно, рѣзво. Брат чоловік плохий, не найдеться, що відказать, а той — чоловік не такий, уміє різво говорить — то його і верх буде. Павлогр. у. Ум. Різве́нько, різве́сенько. Іграйте, музики, різвенько. Мил. 134.
Різдво́, ва, с. Рождество (праздн. 25 дек.). Різдво Ісуса сталося так. Єв. Мт. I. 18. Добридень на Великдень, добривечір на Різдво. Ном. № 6394.
Різдвя́ний, а, е. Рождественскій. Ном. № 11926. Різдвя́ни свя́та. Рождество, рождественскіе праздники.
Різдвя́нський, а, е = Різдвяний. О. 1861. IX. 191.
Різе́ць, зця́, м. 1) Иглообразный стальной рѣзецъ, которымъ вырѣзываютъ матрицу для набойки холста. Вас. 192. 2) Стамеска — у колесниковъ, оконниковъ, токарей и пр. Вас. 147, 149. Шух. I. 306. 3) У ложечниковъ: ножъ съ кривымъ лезвіемъ, посредствомъ котораго вырѣзываютъ углубленіе ложки; лезвіе называется — ли́жка, рукоять — коло́дка. Шух. I. 247. 2) Рѣзецъ, инструментъ для подрѣзки сотовъ. Черк. у.
Різзя́, зя́, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки. Каменец. у.
Рі́зка, ки, ж. 1) Вѣтка тонкая, прутъ. Чухрає різки з берізки, кидає конику під ніжки. МУЕ. III. 115. Ой різко, різко гільчаста О. 1862. IV. 26. 2) Розга. Битому і різку покажи, то він боїться. Ном. № 5801. 3) Сѣчка, рубленная солома для скота. 4) Мѣра земли: 2½ морга. Балт. у. 5) Раст. Najas major All. ЗЮЗО. I. 129. 6) Складка, сгибъ, сборка, морщина. Шух. I. 13. 7) мн. Родъ игры. Ив. 36. Ум. Різочка.
Різки́й, а́, е́. 1) Острый, хорошо рѣжущій. Як різка коса, то десятину за день викосе. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Рѣзкій, пронзительный. Ну та й вітер же різкий, мов ножем ріже. Канев. у. 3) Жесткій. Найди віхтик різкий, щоб можна було добре витерти. Черк. у. Цим піском не помантачиш коси, бо не різкий. Канев. у.
Рі́зко, нар. 1) Рѣзко, пронзительно. Грайте, музики, різко, кланяйся, Ганнусе, матусі низько. Нп. Каменец. у. 2) Жестко. 3) Быстро. Мил. 134.
Різнаці́я, ці́ї, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Рі́зний, а, е. 1) Разный, различный, всякій. У вишневім саду ночувала, різних пташок вислухала. Чуб. 2) Разный, различный, неодинаковый. Мій п'янюга найнявся до одного пана.... я до другого хазяїна найнялась — у різні села. Г. Барв. 265.
Різни́к, ка́, м. 1) Мясникъ. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. 2) Торговецъ мясомъ.
Різникі́вна, ни, ж. Дочь мясника или торговца мясомъ. Зміев. у.
Різникува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть мясникомъ, заниматься продажей мяса. Вік звікували та нічого того не було, як тепер повелось, що коли різникуєш, то й плати за право-торговлю. Харьк.
Різни́ти, ню́, ни́ш, гл. 1) Не быть въ согласіи съ кѣмъ, чѣмъ, отдѣлять отъ, идти врозь. Не можна теж запевнять, що і в таких людей, як Марко Вовчок не різнить дещо з народньою мовою. О. 1861. IV. 33. 2) Въ хоровомъ пѣніи, въ оркестрѣ: фальшивить. І знов почались пісні з музиками, тільки вже деякі голоси дуже різнили. Левиц. I. 352. 3) О ружьѣ: разсыпать, разбрасывать дробь въ стороны. Рушниця різнить. Черк. у.
