1) Слишкомъ много ѣздить верхомъ. 2) Расшалиться.
Розгарча́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Разворчаться.
Розгарю́катися, каюся, єшся, гл. = Розгарикатися.
Розгарячи́ти, чу́, чи́ш, гл. Разгорячить.
Розгаса́ти, са́є, сов. в. розга́сти, сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. Канев. у. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла. Волч. у.
Розгаса́тися, са́юся, єшся, гл. Разбѣгаться.
Розга́сти. См. Розгасати.
Розгвалтува́тися, ту́юся, єшся, гл. Раскричаться, поднять крикъ. Перекупки чогось розгвалтувалнсь на базарі.
Розгвинти́ти. См. Розгвинчувати.
Розгви́нчувати, чую, єш, сов. в. розгвинти́ти, чу́, ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
Розге́йкатися, каюся, єшся, гл. = Розгайкатися.
Розги́дити, джу, диш, гл. Сдѣлать гадкимъ, испортить. Так розгидили старшину і старосту, що й слова не кажи, а то битиме. Канев. у.
Розги́дитися, джуся, дишся, гл. Сдѣлаться гадкимъ, испортиться.
Розгика́тися, ка́юся, єшся, гл. Много икать.
Розгина́ти, на́ю, єш, сов. в. розігну́ти, ну́, неш, гл. Разгибать, разогнуть. Підкови розгинаю. Стор. М. Пр. 7.
Розгина́тися, на́юся, єшся, сов. в. розігну́тися, ну́ся, нешся, гл. Разгибаться, разогнуться.
Розги́ркатися, каюся, єшся, гл. Разворчаться.
Розгівля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. розгові́тися, ві́юся, єшся, гл. Разгавливаться, разговѣться. От дождались і Петра, розговілись. Кв. I. 51.
Розгі́льчастий, а, е = Гіллястий. Дуб розгільчастий. Стор. М. Пр. 102.
Розгі́н, го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Канев. у. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. Чуб. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Мир. Пов. II. 60. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Котл. Ен. На веретені осаджене грубе дерев'яне колесо, що служить до розгону. Шух. 1. 258. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. Шух. I. 150. 4) Ора́ти у розгі́н. Пахать отъ сродины къ краямъ. Канев. у. 5) Дзвони́ти у розго́на. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
Розгла́джувати, джу́ю, єш, сов. в. розгла́дити, джу, диш, гл. Разглаживать, разгладить. З радощів аж уси собі розгладив. Кв. I. 255.
Розгла́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. розгла́дитися, джуся, дишся, гл. Разглаживаться, разгладиться, стать гладкимъ.
Розгле́джувати, джую, єш, сов. в. розгле́діти, джу, диш, гл. = Розглядати, розглядіти.
Ро́згляд, ду, м. 1) Разсмотрѣніе. 2) Разсмотръ, развѣдки. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід. Мкр. Н. 11.
Розгляда́ння, ня, с. Разсматриваніе. АД. I. 52. Да поїдем, братці, на прогуляння, на розглядання. Чуб. III. 283.
Розгляда́ти, да́ю, єш, сов. в. розгля́діти, джу, диш, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Еней з ягою розглядали всі дива там, які були. Котл. Ен.
Розгляда́тися, да́юся, єшся, сов. в. розгля́дітися, джуся, дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться. Хотіла м його шанувати, своє серце йому дати, а він собі розібрав, розглядівся да й не взяв. Чуб. V. 196.
Розгля́дач, ча, м. Соглядатай. Опат. 75.
Розгля́дини, дин, ж. мн. = Розгляд 3. Чуб. IV. 95. На розглядини їдуть батько й мати молодої, брат. Грин. III. 531.
Розгля́діти, ся. См. Розглядати, ся.
Розгля́дувати, дую, єш, гл. = Розглядати.
Розгнива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. розгни́тися, нию́ся, є́шся, гл. Загниваться, загниться. Розрубав ногу наче й не дуже, а тепер гляньте, як розгнилася. Харьк.
Розгні́вати, ваю, єш, гл. Разсердить, разгнѣвать. Грин. I. 297.
Розгні́ватися, ваюся, єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Чого, милий, росердився, чого розгнівався? Чуб. V. 830.
Розгніви́ти, влю́, ви́ш, гл. = Розгнівати. Чим я тебе, моя матінко, розгнівила?
