Помсту роздмухуєте в огняних серцях. К. ПС. 96.
Роздоби́ча, чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. Чуб. II. 251. (Змій) полетів кудись на роздобичу. Грин. I. 162.
Роздобри́ти, рю́, риш, гл. = кого. Умилостивить кого, сдѣлать кого добрымъ. Вх. Уг. 265.
Роздобри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Раздобриться, сдѣлаться добрымъ. Роздобривсь бач як, що вже й грошей дає. Константиногр. у.
Роздоброхота́тися, чу́ся, чешся, гл. Разохотиться. Еней наш роздоброхотався, ігрища вздумав завести. Котл. Ен. II. 14.
Роздобру́хатися, хаюся, єшся, гл. Раздобриться. Рад був о. Гервасій, що пан так роздобрухавсь. Св. Л. 21.
Роздобува́ти, ва́ю, єш, сов. в. роздобу́ти, бу́ду, деш, гл. Раздобывать, раздобыть. Хліба роздобув. Ном. № 9144.
Роздобува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. роздобу́тися, бу́дуся, дешся, гл. Раздобывать, раздобыть, достать, пріобрѣсть. Усі.... знай багатіють, а ти ось ніяк не роздобудешся ні на що, щоб почати господарювати. Кв.
Роздобу́ток, тку, м. 1) Раздобываніе, добываніе, добыча, промыселъ. К. ПС. 141. А ну лишень на роздобутки. О. 1862. II. 54. Опріч хліборобства, инших роздобутків не трапляється. О. 1861. XI. 112.
Роздовба́ти. См. Роздовбувати.
Роздо́вбувати, бую, єш, сов. в. роздовба́ти, ба́ю, єш, гл. 1) Раздалбливать, раздолбить. 2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась. Мкр. Н. 6.
Роздої́тися. См. Роздоюватися.
Роздойми́ти, млю́, меш, гл. = Роздіймити = Розняти. Злапав його за шию руками і так моцно руки затис, пальці поза пальці, що той.... роздоймити їх не міг. Гн. II. 111.
Роздо́л, лу, м. Низменное мѣсто на равнинѣ. Скоро виїдете за село, то так роздолом і їдьте. Канев.
Роздо́лля, ля, с. 1) Широкая низменность, долина. Грин. III. 196. Ой в полю, полю, в полю на роздоллі, там дівчина пасла сірі воли й коні. Чуб. V. 55. 2) Раздолье, ширь, воля.
Роздорі́жжя, жя, с. Перекрестокъ, распутье. Ушиц. у. Чуб. I. 95, 97. Знайшли осля знадвору на роздоріжжю. Єв. Мр. XI. 4. Іде на роздорожжя, де три дороги сходяться. Драг. 56.
Ро́здорож, жу, м. = Роздоріжжя. Опівночі пішов на роздорож. Драг. 56.
Роздо́юватися, ююся, єшся, сов. в. роздої́тися, дою́ся, їшся, гл. О коровѣ: начать хорошо доиться, когда вымя отъ доенія сдѣлается болѣе мягкимъ. Поки роздоїться корова, то туга на доїння. Волч. у.
Роздражни́ти. См. Роздражнювати.
Роздра́жнювати, нюю, єш, сов. в. роздражни́ти, ню́, ниш, гл. Дразнить, раздразнить.
Роздрато́вувати, вую, єш, сов. в. роздратува́ти, ту́ю, єш, гл. Раздражать, раздражить. Мати думали мене налякати, та тільки гірше мене роздратували. Стор. М. Пр. 36.
Роздрато́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. роздратува́тися, ту́юся, єшся, гл. Раздражаться, раздражиться.
Роздрі́б, ро́бу, м. 1) Раздробленіе. 2) На роздрі́б. Въ розницу. Як на роздріб продавать миски, то по шість копійок, а на гурт, то по п'ять. Канев. у.
Роздріма́тися, ма́юся, єшся, гл. Предаться дремотѣ.
Роздроби́ти. См. Роздробляти.
Роздробля́ти, ля́ю, єш, сов. в. роздроби́ти, блю́, биш, гл. Раздроблять, раздробить, размельчать, размельчить. Чуб. I. 71.
Роздроди́тися, джу́ся, дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!… загукала громада, роздродившись як бугаї. К. ЧР. 68.
Роздрочи́ти, чу́, чиш, гл. Раздразнить, раздражить. Нащо ж людей ви роздрочили? Котл. Ен. VI. 7.
Роздрочи́тися, чу́ся, чишся, гл. Разсвирѣпѣть, разъяриться. Роздрочились, мов бугаї. Ном. № 4168.
Ро́здрух, ха, м. = Розрух.
Роздря́пати. См. Роздряпувати.
Роздря́пувати, пую, єш, сов. в. роздря́пати, паю, єш, гл. Расцарапывать, расцарапать.
Розду́ма, ми, ж. Размышленіе. Мав час на роздуму, — півроку зналися. МВ. (О. 1862. I. 80).
