мір брала, мірошника сподобала. Нп. 3) = Розмірач. Сумск. у.
Розмі́рач, ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ. Черк. у.
Розмі́рити. См. Розміряти.
Розмірко́вувати, вую, єш, сов. в. розміркува́ти, ку́ю, єш, гл. Разсуждать, разсудить, пораздумать, соображать, сообразить. Мені треба розміркувати, скільки стратити. Левиц. Пов. 59.
Розміря́ти, ря́ю, єш, сов. в. розмі́рити, рю, риш, гл. 1) Размѣрять, размѣрить. Хто розміряв по всій землі гряниці? К. Іов. 74. 2) — пле́чі. Побить, поколотить. Мамка ся роспили, всі гроші пропили; тато ся розгнівали, мамці плечі розміряли. Чуб. V. 1150.
Розмі́рятися, ряюся, єшся, гл. — з ким. Отмѣрить что слѣдуетъ кому.
Розміси́ти. См. I. Розмішувати.
Розміта́ти, та́ю, єш, сов. в. розмести́, мету́, те́ш, гл. Разметать, размести. Лапами розгрібає, хвостом розмітає. Чуб. I. 136. Лопатами раскидаєм, а метлами розметем. КС. 1883. VII. 587.
Розміша́ти. См. II. Розмішувати.
I. Розмі́шувати, шую, єш, сов. в. розміси́ти, шу́, сиш, гл. Размѣшивать, размѣсить. Кров з піском розмісили. Чуб. I. 163.
II. Розмі́шувати, шую, єш, сов. в. розміша́ти, ша́ю, єш, гл. Размѣшивать, размѣшать.
Розмножити, ся. См. Розмножувати, ся.
Розмно́жувати, жую, єш, сов. в. розмно́жити, жу, жиш, гл. 1) Размножать, размножить. Не єсть то пташок, то Божая сила, шо по всьому світі людей розмножила. Чуб. III. 447.
Розмно́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. розмно́житися, жуся, жишся, гл. Размножаться, размножиться. Ви, небеса, ростворітося, а ви, мир Божий, розмножітеся. Чуб. III. 354.
Розмо́ва, ви, ж. Разговоръ, бесѣда. Тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Ном. № 11384. Таке личко, такі й брови, тільки не такая до розмови. Мет. 11. Въ пѣсняхъ часто въ приложеніи къ любимому человѣку въ смыслѣ: собесѣдникъ, собесѣдница. Вже я виїзжаю, любая розмово. Грин. III. 174. Від моря до моря вбитая дорога, куди моя поїхала любая розмова. Чуб. V. 267. Ум. Розмо́вонька, розмо́вочка. Мет. 217. Грин. III. 271.
Розмо́вини, вин, ж. мн. Разговоры. Затирала свій смуток шуткуванням з молодичих розмовин під церквою. Г. Барв. 152.
Розмо́витися, влюся, вишся, гл. Поговорить, переговорить. Грин. III. 347. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ном. № 5837. Ой зачекай, дівчинонько, розмовся зо мною. Чуб. V. 375.
Розмовля́ти, ля́ю, єш, гл. Разговаривать, бесѣдовать. В кого батько, в кого мати, — є з ким розмовляти. Чуб. V. 266. Сестра з братом іздалека розмовляла. Макс.
Розмо́вний, а, е. Разговорный. Желех.
Розмо́вонька, розмо́вочка, ки, ж. Ум. отъ розмова.
Розмока́ти, ка́ю, єш, сов. в. розмо́кти, кну, неш, гл. Размокать, размокнуть.
Розмолоді́ти, ді́ю, єш, гл. О тѣстѣ: сдѣлаться мягкимъ. Чого це наше тісто розмолоділо? Наче круто місила, а тепер яке молоде. Пирят. у.
Розмоло́ти, мелю́, леш, гл. Размолоть. Чуб. I. 117.
Розмолоти́ти, лочу́, тиш, гл. Размолотить. Ми тебе, бишиху, ціпами розмолотимо. КС. 1883. VII. 587.
Розморга́тися, га́юся, єшся, гл. Приняться подмаргивать. Ми гаразд розморгалися до дівчат. Федьк. Пов. 6.
Розмордува́ти, ду́ю, єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Розмордува́тися, ду́юся, єшся, гл. Расшалиться, разбуяниться.
Розморози́ти, жу, зиш, гл. Заставить растаять. Місячок ся бере заморозити гори, долину і верховини.... Сонейко ся бере розморозити гори, долини і верховини, глубокі поточейки і бистрі річейки. Гол. II. 4.
Розмо́рщити. См. Розморщувати.
Розмо́рщувати, щую, єш, сов. в. розмо́рщити, щу, щиш, гл. Разморщивать, разморщить, разглаживать, разгладить морщины. А Бескид розморщив чоло, підніс брови. О. 1862. I. 109.
Розмота́ти, ся. См. Розмотувати, ся.
Розмо́тувати, тую, єш, сов. в. розмота́ти, та́ю, єш, гл. Разматывать, размотать.
Розмо́туватися, туюся, єшся, сов. в.
