го нове будувати. Ном. № 13746. Руйнують твій народ поганці. К. Іов. 217. Тяжко важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. 8.
Руйнува́тися, ну́юся, єшся, гл. Разрушаться, уничтожаться, разоряться.
Руйнуви́на, ни, ж. Разореніе, запустѣніе. Там смертня тінь, непоряд, руйнувина. К. Іов. 23.
Рука́, ки́, мн. ч. ру́ки и ру́ці, ж. Кожна рука до себе горне. Ном. Не в'яжіте Касі руці. Чуб. V. 910. До рук. Въ руки. Забрав нас до рук. Стор. II. 208. Чи ти давав мені його до рук? Левиц. Пов. 59. Ру́ку дава́ти. Подавать руку. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67. Ру́ку дава́ти, придава́ти. Особый обрядъ на свадьбѣ: подаваніе невѣстой жениху черезъ столъ платка въ знакъ согласія на выходъ замужъ. МУЕ. III. 97. Придавали рученьки за столом. МУЕ. III. 97. Ру́ку пода́ти. а) Подать руку. б) Помочь. Взиваєть тебе ціла Україна, діво царице, надеждо єдина, абись подала єй руку в пригоді. Чуб. I. 163. Ру́ка, не рука́ кому́. Удобно, не удобно кому. Коли тобі рука се брати, то й бери, а мені не рука. Полт. Ні, не рука. Рудч. Ск. II. 112. Ру́ка вла́сна, руко́ю вла́сною. Замѣчаніе при подписи: собственноручно. На́ руку, на́ руку кові́нька. Въ руки, выгодно, удобно. Ном. № 5039. Марусі на руку ковінька. Кв. I. 49. Право́ю руко́ю бу́ти у ко́го. Быть первымъ помощникомъ въ дѣлахъ, быть правой рукой. Ти у його правая рука. Ном. № 9523. б) Ру́ки зв'яза́ти. Повѣнчаться. Ходімо до церкви — зв'яжемо руки. Чуб. V. 77. Ру́ки зложи́ти. Умереть. Ном. № 3594. — перебива́ти. Разнимать руки, быть свидѣтелемъ при сдѣлкѣ, пари. Ном. № 14062. — пога́нити. а) Браться за дѣло, не стоющее того; б) браться за дѣло неумѣло. Коли не коваль, то й рук не погань. Ном. № 9574. — погрі́ти чим. Нажиться на чемъ, обобрать кого. Буде чим руки погріти. Ном. № 9851. — приклада́ти. Усердно работать. Бога взивай, а руки прикладай. Ном. № 65. Ні за віщо рук зачепи́ти. Не надъ чѣмъ работать, хозяйничать; нечего украсть. Ном. № 9870. Піти́ руко́ю. Повезти, имѣть удачу. Недавно ся оженили, не пішло рукою: пішла жінка за пшоном, а я за мукою. Нп. Ном. № 8855. Піти́ в ру́ку. Пойти въ прокъ. Як хто продає жалкуючи, не піде куплене в руку. Ном. № 13416. Ма́ти до руки́ кого́. Имѣть въ виду? „Батько за тебе дати мене не хоче“. — Має другого зятя до руки? МВ. II. 114. Ру́ку тягти́ за ким. Держать чью сторону. Ру́ку потягти́ за ким. Принять чью сторону. Кв. I. 218. Бу́ти за рука́ми. Быть подъ присмотромъ, быть взаперти. Думала, що корова пропала, а вона була за руками. Злодія піймали, не буде більше красти, бо сидить за руками. З до́вгою руко́ю під манасти́рь, під це́ркву, під цви́нтарь. Отказъ попрошайкѣ — отправляйся просить около монастыря, церкви, гдѣ стоятъ нищіе. Ном. № 4733. До́вгі ру́ки ма́ти. Брать чужое, воровать. Пійшла я ходити з хати в хату, бо дуже довгі руки мала. Г. Барв. 365. З чиє́ї руки́ бу́ти. Съ чьей стороны быть. Свашки з його і її рук співають: його на дворі, а її в хаті. Грин. III. 483. За ру́ки да́ти. При заключеніи пари отдавать условленный выигрышъ третьему лицу, отъ котораго выигравшій и получаетъ какъ свою собственность обратно, такъ и выигрышъ. Грин. II. 90. Рук доложи́ти до чо́го. Поработать надъ чѣмъ. 2) Власть. Сильного руку Бог один судить. Ном. № 945. 3) Смѣна поля, участокъ, клинъ поля. У трьох руках поле. Харьк. Поля в неї в кожну руку по 15 десятин. Г. Барв. 303. 4) Сторона. Треба повертать у ліву руку. Стор. II. 14. 5) — бо́жа. Раст. Heracleum Sponctium. Шух. I. 21. Ум. Ру́чка, ру́ченька, ру́чечка. Як же мені, козаченьку, раненько ходити? Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Мет. 83.
Рука́в, ва́, м. 1) Рукавъ. Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. Шевч. 461. Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Сніг мов з рукава — сильный снѣгъ. Ном. № 625. Він би робив, та в його рукава болять — насмѣшка надъ лѣнивымъ. Ном. № 1095. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. Сумск. у. 3) Часть начи́ння. Константиногр. у. Ум. Рукаве́ць, рука́вчик, рука́вочок, рука́вонько. Чуб. V. 606, 208.
Рукави́ця, ці, ж. 1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса. Ном. № 485. 2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. Рукави́чка. Чуб. III. 451. Лакей у білих рукавичках. Левиц. Пов. 433.
Рукави́чний, а, е. Перчаточный.
