Рум'яні́ти, ні́ю, єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум'яніла. МВ. II. 156. Рум'яніє, як червона маківка. МВ. (О. 1862. III. 46).
Рум'я́нка, ки, ж. Раст. Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. I. 111. Ум. Румя́ночка. Та гляну я в долиноньку, аж там ходять паняночки та зривають рум'яночки на неділю на віночки. Чуб. V. 353.
Рум'я́нок, нку, м. Раст. а) Matricaria chamomylla. Вх. Пч. II. 33. б) — пе́сячий. Antherais cotula. Вх. Пч. II. 29. в) — соба́чий. Maruta Cotula. Dec. ЗЮЗО. I. 128.
Руна́, ни́, ж. = Луна 2. Лохв. у. Лубен. у. І зник, пропав той тяжкий голос, тільки руна в яру гула. Шевч. II. 223.
Руна́ти, на́ю, єш, гл. = Лунати. Лубен. у.
Рунду́к, ка́, м. 1) Крыльцо. Його мати старая на рундуку стояла, все плакала, ридала. Чуб. V. 980. Княгиня зійшла з рундука на зустріч гостям. К. ЧР. 211. 2) Ларь на базарной площади. Ум. Рундучо́к. МВ. II. 32.
Рундуко́вий, а, е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.
Рунду́чний, а, е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.
Рундучо́к, чка́, м. Ум. отъ рунду́к.
Руне́нце, ця, с. Ум. отъ ру́но.
Руни́стий, а, е. Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто.
Руни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Куститься.
Ру́нка, ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый цилиндрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148.
Ру́но, на, с. 1) Руно. Вас. 198. Од вовка втечи, а руно принеси. Ном. № 10240. Шерсть на тій собаці як руно. Черк. у. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жита такі, що й вуж не пролізе. МВ. (О. 1862. I. 74). Ум. Ру́нце. Ном. № 10240. Руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа. Мил. 44.
Ру́нтати, таю, єш, гл. Тревожить, безпокоить, трогать съ мѣста, разрушать. Ми як найшли того мертв'яка, так він і лежав до сліствія, його не рунтали, не роздівали, не займали. Верхнеднѣпр. у.
Ру́нтатися, таюся, єшся, гл. Тревожиться, безпокоиться. Так і хурман: аби коням добре, то й сидів би і не рунтався. Св. Л. 123.
Рунтува́ти, ту́ю, єш, гл. = Рунтати. Чию сем'ю за некрута стануть рунтувати. Кіев. у. Прийдеться рунтувать лежанку й піч. Рк. Левиц.
Рунце́, ця́, с. Ум. отъ ру́но.
Ру́па, пи, ж. Яма, въ которой держатъ зимой картофель. Угор.
Ру́пати, плю, пиш, гл. Быть желательнымъ, интересовать. Що кому рупить, той про те і лупить. Ном. № 9752. Уже мені після корчію оцей тютюн зовсім не рупить. Оце задінеш де небудь люльку, та цілий день і не згадаєш про неї, бо не заманеться. Черном. Щоб материзна вернулась — от мене що рупило. Г. Барв. 475. Його господарство ще не рупить. Лубен. у. Тепер додому не поспішаюся: не рупить мені домівка. Г. Барв. 337.
Руса́вка, ки, ж. 1) = Русалка. Русавки полиню бояться. Ном. № 276. 2) — пахні́вка. Раст. Antoxantum odoratum. Шух. I. 20.
Руса́к, ка́, м. Крупная порода сельдей. Херс. г.
Руса́ли, лів, м. мн. = Розигри 3. О. 1861. X. Св. 44. На русали купаються, шоб не було посухи. О. 1861. X. Св. 47.
Руса́лка, ки, ж. Русалка. Чуб. I. 207. Сиділа русалка на білій березі, просила русалка в жіночок намітки. Чуб. III. 187. Ум. Руса́лонька, руса́лочка. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали, взяли її сердешную та й залоскотали. Шевч. 30.
Русалкува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть русалкой. Може вона й досі русалкує. Г. Барв. 375.
Руса́льний, а, е. Относящійся къ русалкамъ. Чуб. III. 185. Русальний тиждень, великдень. Грин. I. 45. Руса́льні ро́зигри — по Лукашевичу четвергъ троицкой недѣли, т. е. то-же, что и русальний великдень. Грин. III. 116.
Руса́льчин, на, не. Принадлежащій русалкѣ. Руса́льчин вели́кдень — четвергъ Троицкой недѣли. Ном. № 461.
Руса́ля, лів, мн. Троицкіе святки. Вх. Лем. 463.
Ру́сий, а, е. Русый. Руса коса. Чуб. V. 110. Ум. Русе́нький. Обстелю тобі плечиці русенькими кісоньками. Грин. III. 496.
Ру́син, на, м. Русинъ, малороссъ. О. 1861. I. 264. Посунься, ляше, най русин сяде. Ном. № 878.
Руси́нка, ки, ж. Русинка, малороссіянка.
Русна́к, русня́к, ка, м. = Русин. О. 1861. I. 264. МУЕ. III. 37.
