семип'яденний повис за плечима. Шевч. 250.
Семира́зка, ки, ж. Сѣть, въ ¼ кв. арш. которой во всѣ стороны помѣщается семь ячей. Вас. 187.
Семип'я́дний, а, е. Имѣющій мѣры семь пядей. Семип'ядную пищаль підняти. АД. I. 111. В семип'ядні пищалі грімали. Макс. (1849). 27.
Семиро́гий, а, е. Семиро́га пла́хта. Сортъ плахти. Кв. (Желех.).
Семиря́га, ги, ж. = Семеряга. На козакові шати дорогії: три семирязі лихії. АД. I. 168.
Семисо́тний, а, е. Семисотный. Випросталась, як семисотна верства. Ном. № 8625.
Семи́шник, ка, м. Монета въ 2 коп. (Закр.).
Семі́рка, ки, ж. Полотно, тканое въ семь пасмъ.
Семря́га, ги, ж. = Семеряга. Хоч в семрязі, аби в добрі зв'язі. Ном. № 11250. Ум. Семря́жка.
Сем'я́, м'ї́, ж. Семья. Ум. Семе́йка, сем'ї́ця, семе́єчка. Росла я в світлиці при веселій сем'їці. Чуб. V. 119. У нашого Омелька невелика семейка: Сидірко та Нестірко та діток шестірко, та батько та мати, та нас три брати. Нп. Волч. у.
Сем'яни́н, на, об. Семьянинъ, членъ семьи (о мужчинахъ и женщинахъ). Нема одного сем'янина дома. Волч. у. Дак що ж, що ти не сем'янин, а все таки ти не чужа: ти моя землячка. Г. Барв. 40. Розріжеш яблучко і даси по скибці всім сем'янам: жінці й дітям. Г. Барв. 343.
Сем'яни́стий, а, е. Многосемейный. То народ сем'янистий. О. 1861. II. 246.
Сена́т, ту, м. Сенатъ. Патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Шевч. 607. Повезуть у сенат до царя. ЕЗ. V. 7.
Сена́то́р, ра, м. Сенаторъ. Пани мої, сенатори, вволіть мою волю! Грин. III. 351. Самого короля сенатори, пани да бискупи у руках держали. К. ЧР. 10.
Сеньга́, ги́, ж. Родъ рыбы. Оселедців по три сотні і сеньги донської (купила). Мкр. Н. 20.
Сера́ка, ки, об. = Сарака. Ой серака Поляниця кукурузи сіє. Гол. II. 357.
Се́рбин, на, м. 1) Сербъ. 2) Родъ танца. ЗЮЗО. II. 503. Ум. Серби́нонько.
Сербинчу́к, ка, м. Молодой сербъ. Федьк. (Желех.).
Се́рбський, а, е. Сербскій. Федьк. I. 130.
Сербува́ти, бу́ю, єш, гл. Основное значеніе: быть сербомъ; но встрѣчено лишь въ значеніи: служить наемникомъ въ войскѣ. Ой сербине, сербиночку, годі сербувати, бери серп та йди в степ пшениченьки жати. Нп.
Се́рбщина, ни, ж. Сербія.
Серве́та, ти, ж. Салфетка. Борз. у. Левиц. I. 394. Котл. Ен. IV. 45. Ум. Серве́тка. Левиц. I. 435.
Серве́тяний, а, е. Салфеточный.
Се́рга, ги, ж. Серьга. Я тобі стьожок, серьог, намиста доброго нанесу. Рудч. Ск. II. 15. 2) Кольцо, прикрѣпляющее косу къ рукояткѣ. Ум. Сере́жка, сере́жечка.
Сергі́й, гія́, м. Плеть. Маркев. 48. Цыганъ грозитъ ей плетью. Ох, жінко, жінко! Як почну я тебе отсим сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати. КС. 1882. X. 19.
Серда́к, ка́, м. Верхнее теплое суконное платье галицкихъ крестьянъ, расшитое шнурками. Гол. Од. 68. Kolb. I. 35. Шух. I. 126, 128.
Сердачи́на, ни, ж. = Сердак. Озьму я сі вбого дівча в одній сердачині. Гол. II. 396.
Серде́га, ги, серде́ка, ки, об. Бѣдняга. Сердега в світі не наживсь. Котл. Ен. VI. 30.
Се́рде́нько, ка, с. 1) Ум. отъ серце. 2) Насѣк. То-же, что и со́нечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Серденя́, ня́ти, с. Сердечко. Употребляется преимущественно какъ ласкательное слово. Чуб. III. 166. Вже не чути, не видати мого серденяти, десь у мого серденяти нерідная мати. Нп. Ум. Серденя́тко, серденя́точко. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Мет. 23.
Серде́чина, ни, об. = Сердега.
Се́рдечко, ка, с. Ум. отъ серце.
Серде́чне, серде́чно, серде́шне, серде́шно, нар. Искренно. Ой любилося двоє дітей сердешне. Чуб. V. 372.
Серде́чний, серде́шний, а, е. 1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. ЗОЮР. I. 28. 2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Шевч. Ти, козаче сердешний, який же ти
