жалібниці. Часто употребляется какъ ласкат. между женщинами. Де твій брат, сестрице?
Се́стрики, ків, мн. Раст. Melampyrum nemorosum L. ЗЮЗО. I. 128.
Се́стри́н, на, не. Сестринъ, принадлежащій сестрѣ. Іван поняв віри сестриній мові. Рудч. Ск. I. 132.
Сестри́на, ни, ж. = Сестра = Сеструня. Була у мене старша сестрина, квіточка рожева на порі. О. 1862. VIII. 14.
Се́стритися, рюся, ришся, гл. Дѣлаться названной сестрой, сестриться. Колись божились та клялись, братались, сестрились зо мною. Шевч. 546.
Сестри́цин, на, не. Принадлежащій сестрицѣ. От тобі, сестрице, сестрицин убор. Мет. 205.
Сестри́ця, ці, ж. Ум. отъ сестра.
Се́стрич, ча, м. = Сестрінець.
Сестри́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ сестра. 2) Членъ женскаго братскаго цеха. КС. 1890. VII. 91. 3) Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.
Сестри́чна, ної, ж. = Сестріниця. Желех.
Сестри́чний, ного, м. = Сестрінець. Желех.
Сестрівни́ця, ці, ж. = Сестріниця. Грин. III. 109.
Сестрі́нець, нця, м. Племянникъ, сынъ сестры. Желех.
Сестрі́ниця, ці, ж. Племянница, дочь сестры. Желех.
Сестрі́нич, ча, м. = Сестрінець. Желех.
Сестрі́нка, ки, ж. = Сестріниця. Желех.
Сестрі́нок, нка, м. = Сестрінець. Желех.
Сестрінча́, ча́ти, с. Маленькая сестра. Ум. Сестрінча́тко. Желех.
Се́стронька, ки, ж. Ум. отъ сестра.
Сестру́ня, ні, сестру́ся, сі, ж. Ласк. отъ сестра. О. 1862. VIII. 14. Св. Л. 248. Ой не є ж то зазуля, но твоя сеструня. Гол. I. 196. Ні батька, ні матусі, ні рідненької сеструсі. Чуб. V. 983.
Се́ч, чі, ж. Моча, урина. Борз. у. Дуже добре діло виносити од хворого сеч, шоб не застоювалась. Волч. у. Кінська сеч. Мнж. 140.
Сє! меж. Крикъ на корову, когда ее гонять. Вх. Лем. 472.
Сив, ва, ве = Сивий. На тій сосні сив сокіл сидить. Чуб. III. 299.
Сива́к, ка́, м. 1) О человѣкѣ: сѣдой. К. ЦН. 283. 2) Волъ темно-сѣрый. КС. 1898. VII. 41, 42. Гейкнув на сиваки і рушив в дорогу. Гн. II. 168. 3) Порода голубей. Ум. Сивачо́к. КС. 1898. VII. 42.
Сива́стий, а, е. Сѣдоватый, сѣроватый. Вх. Зн. 62.
Сива́ш, ша́, м. Сивка, сивый. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Мет. 218.
Сиве́ць, вця́, м. = Сиваш. Не першина сивцю війна. Ном. № 5782. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця. Чуб. III. 295.
Сиви́зна, ни, ж. Сѣдина. Сивизна на висках. Ном. № 8709.
Си́вий, а, е. 1) Сѣдой. Сивий дід. 2) Сѣрый. Раз приїде сивим конем, у другий — вороним. ЗОЮР. I. 97. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім як везе. Посл. Сива шапка. Чуб. VII. 414. Гол. Од. 18. Брови чорні, очі сиві. Грин. III. 241. 3) Сизый. Ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Вилинула б з-під калини, як сива зозуля. Чуб. V. 51. Туманець сивий. Грин. III. 398. Ум. Сиве́нький, сиве́сенький. Дідусь сивесенький рида. Шевч. Ой ти, мій милесенький, голубе сивесенький. Чуб. V. 257.
Сивина́, ни́, ж. = Сивизна. Грин. III. 651. Не сивина на світі правду творить. К. Іов. 70.
Сиви́ця, ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Лем. 464.
Сиві́сінький, а, е. Совершенно сѣдой. Мій батечку старенький, сивісінький. Мил. 188.
Си́віти, вію, єш, гл. Сѣдѣть. У школі мучилось, росло, у школі й сивіть почало. Шевч.
Сивко́вий, а, е. Сѣрый, изъ сѣрой шерсти. Бо я вівчар нетяга, сивковая серм'яга. Чуб. V. 124.
Сивоборо́дий, а, е. Сѣдобородый. Гетери гостя привели сивобородого. Шевч. 604.
Сивоборо́дько, ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.
Сивови́ский, а, е. Съ сѣдыми волосами на вискахъ. А у тій же Оленовці дівки сивовискі. Чуб. III. 182.
Сивоволо́сий, а, е. Сѣдоволосый. І си-
