воволосий підняв руки калічені до святого Бога. Шевч.
Сивоголо́вий, а, е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.
Сивогра́к, ка, м. Пт. Сивоворонка, Coracias garrula.
Сивоґру́нт, ту, м. Сѣрый смушекъ съ темнымъ подшерсткомъ. Вас. 198.
Сивозалі́зний, а, е. О цвѣтѣ: стальной. О масти: темносѣрый. Сим. 59. Вх. Зн. 62.
Сивокри́лий, а, е = Сизокрилий. Летить орел сивокрилий. Чуб. V. 807.
Сивора́кша, ші, ж. = Сивограк. Перелітають з гори на гору то ряба горлиця, то сивий припутень, то синя сиворакша. Левиц. I. 204.
Сивострока́тий, а, е. О масти: сѣрый съ пятнами иного цвѣта? Кінь сивострокатий.
Сивоу́сий, а, е. Сѣдоусый. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий. Шевч. Співак сивоусий. Млак. 34.
Сивува́тий, а, е. Сѣдоватый. Сивуваті вуси. Левиц. Пов. 198.
Сиву́ля, лі, ж. 1) Порода грибовъ. Подольск. г. 2) Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Сивуля́к, ка́, м. Сѣрый, безъ глазури горшокъ. Вх. Зн. 62, 88.
Сиву́ха, хи, ж. Сивуха. Маркев. 140. Пили на радощах сивуху. Котл.
Си́гла, ли, ж. 1) = Смерека (европейская пихта), имѣющая вѣтви лишь вверху. Шух. I. 176. 2) Горный лѣсъ изъ такихъ сигл. Шух. I. 177.
Си́день, дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!
Си́дження, сиді́ння, ня, с. Сидѣніе. Через сидження, не міг запопасти в лежання. Ном. № 10846. Через сидіння не впало в лежіння. Ном. № 10846.
Сиді́ти, джу́, ди́ш, гл. 1) Сидѣть. Сидить, як квіточка. ЗОЮР. I. 145. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 62. Сидів у темниці. Ном. № 7068. У парі сидіти. Прямой смыслъ: сидѣть рядомъ на свадьбѣ, т. е. быть новобрачнымъ, сочетаться бракомъ. Дай, Боже, пошли, Боже, у парі сидіти. Грин. III. 650. 2) Жить, занимать мѣсто для жительства. ЗОЮР. I. 150. Лівий бік Дніпра низький, то тутеньки люде не сидять. Кіев. г.
Сиді́тися, ди́ться, гл. безл. Сидѣться. Не сиділось і Ониськові з молодою жінкою. Стор. М. Пр. I. 171.
Сидня́, ні́, ж. Сидѣніе. Рудч. Ск. II. 208. Це йому так від сидні сталось. 2) Праздное житье. У тестя не буде йому сидні: тесть дурно не годуватиме, скаже: роби.
Сиду́н, на́, м. = Сидень. Рк. Левиц.
Сиду́шка, ки, ж. Маленькій стулъ съ засовомъ спереди, въ который, садятъ дітей, начинающихъ сидѣть. Рк. Левиц.
Си́дьма, нар. Сидя. Він був сидьма тоді, як нас покликали, — сидів, а не лежав. Екат. у.
Сидя́чий, а, е. Сидящій, сидячій. Побачили молодця сидячого. Єв. Мр. XVI. 5.
Си́ж, жа, м. Родъ игры въ карты, подобный великорусскимъ „носкамъ“. КС. 1887. VI. 467.
Си́ження, ня, с. = Сидження. За сиження нема їження. Ном. № 8115.
Си́з, си́зий, а, е. Сизый. На тім яворі сиз сокіл сидить. Чуб. III. 441. Голуб сизий, голуб сизий, голубка сизійша. Чуб. V. 251. Сизі орли заклекотали. ЗОЮР. I. 42. Ум. Сизе́нький, сизе́сенький. Постій, постій, козаченьку, мій сизенький орле. Чуб. V. 86. Голубочко моя сизесенька, дівчинонько моя вірнесенька. Чуб. V. 248.
Сизий. См. Сиз.
Сизе́нький, сизе́сенький, а, е. Ум. отъ сизий.
Си́зик, ка, м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ. Лубен. у. (Леонт.).
Сизі́ти, зі́ю, єш, гл. Быть сизаго цвѣта. Оксамити сизіли. Мир. ХРВ. 68.
Сизокри́л, сизокри́лий, а, е. Сизокрылый. Ой де взявся сизокрилий орел. Чуб. V. 246. Да не кидай же мене, сизокрилий орле. Мет. 78. Ум. Сизокри́ленький. Ви, голубці сизокриленькії. Грин. III. 389.
Сизоо́кий, а, е. Съ сѣрыми глазами. Рають йому дві дівиці: їдна косоока, друга сизоока. Чуб. V. 35.
Сизоо́рленький, а, е. Сизый какъ орелъ? Ви, голубці сизокриленькії, сизокрилі, сизоорленькії. Грин. III. 389.
Сизопе́рець, рця, м. Съ сизыми перьями. Орли сизоперці налітали. Нп.
Сизопе́рий, сизопі́рий, а, е. Сизоперый. АД. I. 113. Ой брате мій, брате, сизопірий орле, доглядай же ти, брате, моїх малих діток. Чуб. V. 853.
