Сизопе́рка, ки, ж. Съ сизыми перьями. Ум. Сизопе́рочка. Ой галочки сизоперочки, підіймайтесь вгору. Чуб. V. 959.
Сизо́та, те, ж. Сизость.
Си́кавка, ви, ж. 1) = Сікавка. 2) Раст. Conium maculatum L., ЗЮЗО. I. 119. 3) = Сіковиця. Вх. Пч. II. 19.
Си́кати, каю, єш, гл. = Сцяти. Угор.
Си́катися, каюся, єшся и чуся, чишся, гл. 1) = Сікатися. Сичеться в вічі мов оса. Ном. № 2758. Так і сичуться до нас, як чмара та. Г. Барв. 49.
Си́кель. Названіе косточки сливы въ загадкѣ. Сикель викинь, тіло з'їж. Чуб. I. 315.
Сикір, кору, м. Пт. Parus major, синица-кузнечикъ. Вх. Пч. II. 13
Си́кля = Сікавиця. Вх. Пч. 19.
Сикли́ни, лин, ж. мн. = Сциклини. Шух. I. 153.
Сикма́н, на, м. Артель древорубовъ на все время работы. Шух. I. 173.
Сикорка, ки, ж. = Сикір. Вх. Пч. II. 13.
Си́ла, ли, ж. 1) Сила, мочь, могущество, преобладаніе, власть, значеніе. Ніякою силою не одоліє. ЗОЮР. Божа воля, Божа й сила. Ном. № 21. Голубчики, каже, не наша сила. ЗОЮР. I. 71. Як ще були козаки у старосцини Солтикової, то вже було без його не пійдуть гряничиться, бо не їх буде сила. ЗОЮР. I. 109. Си́лою. Насильно. Людей гонили силою на присягу, то й батько присягав на унію. ЗОЮР. I. 137. Си́лу взя́ти. Пріобрѣсти власть. У си́лу вбива́тися. Входить въ силу, укрѣпляться. В-си́лу. Едва, съ трудомъ, еле. Кінь у-силу йде. Грин. II. 55. В-силу бідолахи втекли од його. МВ. I. 151. Си́лу-в-си́лу. Едва, съ большимъ трудомъ. Як я молодою бувала, по 40 вареників їдала, а тепер хамелю, хамелю — силу-у-силу 50 іззіси. Ном. № 8146. На-си́лу, на превели́ку си́лу. Съ трудомъ, съ величайшимъ трудомъ. Над си́лу. Сверхъ силъ. Че́рез си́лу. Противъ желанія, принуждая себя: сверхъ силъ. Через силу п'є горілку. Роблю через силу. МВ. II. 14. Од си́ли. Самое большее. Цим чоботям од сили три карбованці ціна. Кролев. у. В чім си́ла? Въ чемъ суть? въ чемъ дѣло? Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. Зна́ти в чому́ си́лу. Знать въ чемъ толкъ. Розумний чоловік і в конях силу зна. Греб. 382. 2) Небе́сна си́ла. Ангелы. Нечи́ста си́ла. Дьяволъ, чортъ. 3) Много, множество. Там була людей велика сила. Худоби в його сила. Грин. III. 226. Ще більша сила відьом налетіла у хату. Грин. І. 67. 4) Під си́лу, попід си́лу. Подъ мышки. Ой узяли Парасуню попід обі сили, повели ю за Станислав та й там повісили. Гол. І. 58. Ум. Си́лка, си́лоньна, си́лечка, си́лочка. Чуб. V. 875. МВ. (О. 1862. III. 44). Бери, синочку, скільки силочка зможе. КС. 1883. II 381.
Сила́к, ка́, м. Силачъ. Мнж. 192.
Силе́нний, а, е. Очень сильный: могущественный. Мнж. 131. Силенний дощ. Харьк. у. А морю широченному, глибокому, силенному, води не надаси. Гліб.
Силе́ча, чі, ж. Ув. отъ си́ла въ 3-мъ знач., множество. Раків силеча.
Си́лечка, ки, ж. Ум. отъ си́ла.
Сили́ти, лю́, ли́ш, гл. Завязывать узелъ. Угор.
Си́лка, ки, ж. 1) Ум. отъ сила. Силка маленька. Ном № 8232. 2) Горшокъ. Угор.
Силкови́й, а́, е́. Сильный. Хиба ж тобі не видно, що він такий силковий, що його все боїться. Рудч. Ск. І. 133.
Силкува́ння, ня, с. Усиліе, стараніе. Силкувалась перемогти себе, та з великого силкування тільки сльози ковтає. Г. Барв. 166.
Силкува́тися, ку́юся, єшся, гл. Силиться, усиливаться. К. Іов. 55. Маруся силкувалась, та не здужала за ним і слова сказати. Кв. І. 99. (Віл) в плузі силкувавсь, копиці волочив. Греб. 378.
Силок, лка, м. = Силка 2. Угор.
Сило́м, нар. Насильно. Не треба дівки оддавати заміж силом. Зміев. у.
Силомі́ття, тя, с. Насиліе. Було б кому заступити дочку від силоміття. Г. Барв. 509.
Силомі́ть, нар. = Силоміць = Силом. Силоміть люде втопили. Г. Барв 517.
Силомі́цний, а. е. Насильственный. К. XII. 131.
Соломі́ць, силомі́ццю, нар. = Силом. Велів її силоміць узяти до покоїв. У хату так силоміццю і пхається, хоч би то як гарно на дворі. Харьк. г.
Си́лонька, ки, ж. Ум. отъ сила.
Силопи́хом, нар. = Силом. Силопихом у хату втиривсь. Староб. у. Силопихом заміж витурили. Староб. у.
Си́лочка, ки, ж. Ум. отъ сила.
