Сері́шній, я, є. = Сьогорішній.
Серм'я́га, ги, ж. = Семеряга. Ум. Серм'я́жка.
Серм'я́жи́на, ни, ж. 1) = Серм'яга. Серм'яжина по коліна — дівчата сміються. Нп. 2) Домашняго издѣлія сукно, изъ котораго шьются сермяги. Гол. Од. 55.
Серм'я́жник, ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Усі козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли. Чуб. V. 955.
Серм'яни́на, ни, ж. = Серм'яжина. Ой лежить козак на глибокій долині, постелив собі в голову серм'янину. Гол. I. 105.
Се́рна, ни, ж. Серна, козуля, косуля, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6. Левиц. I. 494.
Серни́ця, ці, ж. = Серна. Вх. Пч. II. 6. Скакала би 'м у три боки, як серница при потоки; копкала би 'м подковками, як серница копитками. Гол. III. 435.
Серню́к, ка́, м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6.
Серп, па́, м. Серпъ. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. Ум. Се́рпик, серпо́к.
Серпа́нковий, а, е. Кисейный.
Серпа́нок, нку, м. 1) Кисея. Кв. Сонце вже піднялось геть-то, так дим — унизу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок. К. ЧР. 235. Піднялась роса і як серпанком вкрила степ. М. Пр. 16. Серпанків вісім на намітки. Котл. Ен. VI. 43. 2) Покрывало на голову у замужней женщины. Ум. Серпа́ночок. Серпаночок од дрібних слізочок та ніколи не висихає. Чуб. V. 220.
Се́рпен, ну, м. Родъ танца или хороводнаго шествія на праздникъ Христова Воскресенія. Kolb. I. 149.
Се́рпень, пня, м. Августъ.
Се́рпик, ка, м. Ум. отъ серп.
Серпівни́к, ка́, м. Раст. Cichorium Intybus. Шух. I. 21.
Серпі́й, пія́, серпни́к, ка́, м. Раст. Chrysanthemum lecanthemum. Вх. Пч. I. 9.
Серпо́к, пка́, м. Ум. отъ серп.
Серпорі́з, зу, м. Раст. а) Falcaria Rivini. Анн. 143. ЗЮЗО. I. 123. б) Achillea Millefolium L. ЗЮЗО. I. 109.
Серпу́ха, хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L. ЗЮЗО. I. 136.
Серсті́нник, ка, м. = Підклад 2. Вх. Зн. 49.
Се́ртувати, тую, єш, гл. Таскать сюда и туда. Розбійники вдвох напали мене та й таскають; довго сортували мене сюди та туди по двору. Екат. у. (Залюб.).
Серту́к, ка́, м. Сюртукъ. Раз іде у виступцях і сертуку. ЗОЮР. I. 69.
Сертучи́на, ни, ж. Сюртукъ, плохой сюртукъ. Прийшов.... у якийся сертучині. О. 1862. II. 75.
Се́рце, ця, с. 1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. Від серця до неба шляху не треба. Ном. Щи́рим се́рцем ро́бить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. МВ. II. 11. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? Мет. 63. Се́рцем ну́дити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. Чуб. На тще се́рце. Натощакъ. 2) Гнѣвъ. Сим. 229. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Ном. № 3556. Трохи з серця не сказивсь. Стор. М. Пр. 44. З се́рця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Рудч. Ск. II. 127. См. З-серця. Се́рця дода́ти. Еще болѣе разсердить. 3) Штифтъ въ замкѣ. 4) Языкъ въ колоколѣ. Сим. 178. 5) Сердцевина дерева. Шух. I. 176. 6) Полипъ, медуза. 7) — земне́. Родъ трюфелей. Фр. Пр. 177. Ви́нюхав би земне́ се́рце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Фр. Пр. 177. Ум. Се́рденько, се́рдечко, серденя́, серденя́тко, серденя́точко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Чуб. V. 108. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Мил. 103. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться. Ном. № 3322.
Серцеви́й, а́, е́. Сердечный, къ сердцу относящійся. — но́жик. Почти овальной формы деревянная дощечка съ отверстіемъ для держащаго ее пальца посрединѣ; нею горшечникъ выравниваетъ снаружи стѣнки вылѣпленной посуды. Шух. I. 261, 262.
Сесе, мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6.
Сестра́, ри́, ж. Сестра. То не сива зозуленька закувала, то не дрібна пташка щебетала, як сестра до брата на чужу чужину добрим здоров'ям покланялася. ЗОЮР. I. 24. Ум. Сестри́ця, сестри́чка, се́стронька, сестри́ченька. Чуб. III. 468; V. 78. Та нема ні братіка, ні сестриці-
