Сирня́ччя, чя, с. = Сирняк. Вх. Зн. 36.
Си́роватень, тня, м. Пт. Лунь. Мнж. 192.
Сиро́ватка, ки, ж. Сыворотка молочная. І вже такі дари: сметанку ізбери, а сироватку дай. Ном. № 4772.
Сироватча́ний, а, е. Изъ молочной сыворотки сдѣланный. Сироватчаний куліш. Чуб. VII. 439.
Сирове́ць, вцю́ и вця́, м. = Сирівець.
Сирови́й, а́, е́. 1) Сырой, влажный. Хоч сирової землі хватайсь. Ном. № 2081. Сирова гіллячка. Черк. у. 2) Не сваренный (о пищѣ). Сирова́ ха́рч. Сухомятка, сухая, не вареная пища. Зміев. у. 3) О кожѣ: не выдѣланный. Ой я казала, що нагаєчка з паперу, а нагаєчка з сирового ременю. Чуб. V. 599. 4) О полотнѣ: невыбѣленный, небѣленный, суровый. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова. Ном. № 428. 5) Сирова́ жі́нка. Женщина послѣ родовъ.
Сирови́ця, ці, ж. 1) = Сириця. Ой бив ти ж мене сировицею. Грин. III. 335. 2) Красильное сѣрое вещество въ холстѣ. Сум. у. Вода витягає сировицю з полотна. 3) Соленая вода (въ землѣ), изъ которой вывариваютъ соль. Шух. I. 16.
Сирової́дка, ки, ж. Раст. Agaricus ruber. Вх. Пч. II. 28.
Сироді́й, до́ю, м. Сырое молоко.
Сирої́д, да, м. Людоѣдъ. Чуб. I. 212.
Сирої́дка, ки, ж. 1) Людоѣдка. 2) = Сировоїдка. Вх. Пч. II. 28.
Сирої́жечка, ки, ж. Ум. отъ сирої́жка.
Сирої́жка, ки, ж. Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. I. 110. Свіжий, хороший, як сироїжка. Ном. № 13145. Ум. Сирої́жечка. Чуб. V. 1183.
Сирота́, ти́, об. 1) Сирота. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, нікого нема. Шевч. 2) мн. Си́роти. Прыщики, выступающіе на тѣлѣ отъ холода. Ум. Сирі́тка, сирі́тонька, сирі́точка.
Си́ротень, тня, м. Раст. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. I. 120.
Сироти́на, ни, об. Сирота. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Мет. 14. Ум. Сироти́нка.
Сироти́нський, а, е. Сиротскій. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Чуб. V. 401.
Сироти́ти, чу́, ти́ш, гл. Сиротить. Не бийте мене, не сиротіть моїх дітей. Мнж. 30.
Сироті́ти, ті́ю, єш, гл. Дѣлаться или быть сиротою. Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла.... тут і вмру. МВ. (О. 1862. III. 76).
Сиротови́на, ни, об. = Сиротина. Одно другого на хліб, на сіль закликає; а я стою, пребідная сиротовина, — ніхто мене не привітає. Чуб. V. 469.
Сиротува́ти, ту́ю, єш, гл. Быть сиротой. Згадала, що я сиротую, що вбога я, та не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї з ласки. МВ. II. 105.
Сиротю́к, ка́, м. Сирота. Желех.
Сиротя́, тя́ти, с. Ребенокъ сирота. Діти мої не сиротята. Чуб. V. 834. Ум. Сиротя́тко. Сиротятко, що не має роду. Федьк. I. 58.
Сирохма́н, на, м. Сирота (мужчина) Угор.; бѣдняга. Вх. Зн. 63.
Сирохма́ня, ні, ж. Сирота (дѣвочка). Угор.
Сирува́тий, а, е. Сыроватый.
Сиря́к, ка́, м. = Сирняк. Вх. Зн. 36.
Си́рян, си́ряний, а, е. Сырный, изъ творога, съ творогомъ. Мнж. 29. Та й привезли діжку сиру на коровай: та хвалимо Бога — сирян буде наш коровай. Грин. III. 532.
Си́ряник, ка, м. Сырникъ, творожникъ. Вх. Уг. 267.
Си́ряно, нар. Обильно творогомъ. Сиряно-масляно, дай, Боже, на користь. Ном. № 6485.
Сиря́ччя, чя, с. = Сирняччя. Вх. Зн. 36.
Сисавка, ки, ж. Раст. Trifolium rubens. Вх. Лем. 465.
Сиса́к, ка́, м. 1) Мундштукъ. Угор. 2) = Сису́н Угор. 3) Зоол. Salamandra maculosa. Вх. Пч. II. 17.
Сиса́ти, са́ю, єш, гл. = Ссати. Паця сисат. Вх. Лем. 465.
Сису́н, на́, м. Сосунъ. Ум. Сисуне́ць.
Сисунча́, ча́ти, с. = Сисун. (Залюб).
Сисю́рка, ки, ж. = Мисюрка. К. ЧР. 427. Сталеві сорочки, шапки сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою. К. ЧР. 38.
Сита́, ти́, ж. Растворъ меду, сыта. Будеш його годувати цукром головою, будеш його напувати від меду ситою. Чуб. V. 68.
Сита́рь, ря́, м. Ситочникъ, дѣлающій сита. Ум. Сита́рчик. Гол. III. 462.
Си́тий, а, е. Сытый. Увесь вік ходив ситий і вкритий. ЗОЮР. I. 9. 2) Жир-
