доброго собі співробітника придбала Польща! Морд. Пл. 104.
Співробі́тниця, ці, ж. Сотрудница. Желех.
Спі́вувати, вую, єш, гл. Пѣвать. Вх. Лем. 469.
Співу́н, на́, м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131.
Співу́ха, хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща. Мир. ХРВ. 113.
Співу́чий, а, е. 1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у. 2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.
Спід, спо́ду, м. 1) Исподъ, низъ, нижняя часть. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як промені спускало воно під спід землі і гніт. Мкр. Г. 68. Підверне всіх собі під спід. Котл. Ен. III. 74. Підпалили сосну від споду до верха. Чуб. V. 394. Споди́ у невода — нижній край. Вас. 186. 2) Дно. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді. Ном. № 11997. 3) Глубина, глубь. 4) Изнанка, подбой. Жупан голубий на версі, красний на споді. ЗОЮР. I. 97.
Спід, предл. Изъ-подъ. Спід ринви та на дощ. Ном. № 1792.
Спі́дка, ки, ж. 1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний. 2) Основаніе. Вх. Лем. 401. 3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Левиц. Пов. 197. Скоріше вибрав на тарілку, ввесь коровай на мир роздав; а музикантам тілько спідку. Алв. 36. 4) Дно большой лодки (ду́ба). Мнж. 180. 5) мн. Варежки въ кожаныхъ рукавицахъ. Мнж. 192.
Спі́длений, а, е. Сдѣлавшійся подлымъ. Може чиє ще не спідлене серце важко заб'ється, до серця озветься. К. ХП. 43.
Спідлі́ти, лі́ю, єш, гл. Сдѣлаться подлымъ. К. Дз. 213.
Спідневі́дити, джу, диш, гл. Обмануть, обнадежить я не исполнить. Поступилися прийти на роботу, а далі й нема й спідневідили мене. Волч. у.
Спідни́к, ка, м. = Спідняк 1. Шух. I. 103, 146.
Спідни́ця, ці, ж. 1) Юбка. Чуб. VII. 428, 429. Гол. Од. 49. КС. 1893. V. 284. 2) Часть полушубка отъ таліи внизъ. Вас. 155. Ум. Спідни́чка, спідни́ченька.
Спідничи́на, ни, ж. Юбченка. Спідничина не зіходить. Грин. III. 268.
Спідни́чка, ки, ж. Ум. отъ спідниця.
Спі́дній, я, є.Нижній, исподній. Рудч. Ск. I. 4. Фе! сказала Катерина, закопиливши спідню губу. Левиц. Пов. 143. Спідня щелепа. Спідня одежа.
Спідня́к, ка́, м. 1) Нижній жерновъ на мельницѣ. 2) Нижній пильщикъ. 3) Дно кобзы. КС. 1882. VIII. 281. 4) Часть гончарнаго круга. См. Круг 11. Вас. 179. Шух. I. 260—262. 5) Снятое молоко. Вершки з глечиків позбірають, а спідняк позливають у сулеї та ото й продають дешево. Каневск. у.
Спідня́рка, ки, ж. Доска на днѣ желѣзнаго кузова. Вх. Лем. 469.
Спідру́чний, а, е. О волѣ, запряженномъ въ плугъ: тотъ, который идетъ со стороны пого́нича.
Спідспо́ду, нар. Снизу, со дна. Рк. Левиц.
Спідсі́сти, ся́ду, деш, гл. — кого́. Занять чье мѣсто, замѣнить кого. Чуб. VI. 20.
Спідти́ха, спідти́шка, нар. Исподтишка. Спідтиха-тиха підкрадешся. Шевч. Спідтишка мішки рве. Ном. № 3038.
Спіду́шка, ки, ж. = Спідка 3. Рк. Левиц.
Спіж, жу, м., спіжо́вий, а, е = Спиж, спижовий. Гн. II. 72. Спіжові гармати. К. Досв. 103.
Спізнава́ти, наю́, є́ш, сов. в. спізна́ти, на́ю, єш, гл. Узнавать, узнать. Бога в Тройці спізнала. Чуб. I. 181. Брат сестри не спізнав. Чуб. V. 918.
Спізнава́тися, наю́ся, єшся, сов. в. спізна́тися, на́юся, єшся, гл. Знакомиться, познакомиться, сходиться, сойтись. Як з тобою спізнавались, — сухі дуби розвивались. Чуб. V. 62. Ой хвортуно, хвортунонько, що ти нам зробила, дала ти нам спізнатися, тепер розлучила. Чуб. V. 278.
Спізни́тися, ню́ся, нишся, гл. Опоздать. Спізнюся, то мати проведуть. МВ. I. 157.
Спійма́ти, ма́ю, єш, гл. Поймать. А дивіться, який славний півник, тра його спіймать. Рудч. Ск. II. 74.
Спійня́ти, йму́, меш, гл. = Спіймати. От-от зайця спійняти. Св. Л. 96.
Спі́лий, а, е. Спѣлый. Іх зрізують, як
