Сухі́тник, ка, м. Больной чахоткой. Желех.
Сухі́шати, шаю, єш, гл. Дѣлаться суше.
Су́хо, нар. Сухо. Тече вода по каміню, під камінем сухо. Чуб. V. 332.
Сухове́нь, вня́, м. День безъ росы.
Сухове́рх, ху, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. II. 34.
Сухове́рхий, а, е. Суховерхій. Дуб суховерхий. К. ДС. 35. Береза суховерха. Г. Барв. 468.
Сухове́ршки, ків, м. Раст. а) Ajuga genevensis L. ЗЮЗО. I. 110. б) Ajuga reptans L. ЗЮЗО. I. 175. в) Brunella vulgaris Benth. ЗЮЗО. I. 115.
Сухове́ря, рі, ж. = Сухівря. (Лобод.).
Сухови́ла, вил, мн. Вилы трезубцемъ съ поперечной перекладиной, — для накладыванія навоза. НВолын.
Сухові́й, ві́я, м. Сухой вѣтеръ. Борз. у. Херс. Восточный вѣтеръ. Мнж. 148.
Сухові́триця, ці, ж. Сухая вѣтреная погода.
Суході́л, до́лу, м. Земля, суша, материкъ. Чуб. II. 30. Шаблюками, наділками суходіл копали, шапками, приполами персть вибірали. Рк. Макс. Трудно щуці-рибі на суходолі. Лукаш. 61.
Суході́лля, ля, с. Материкъ, сухая земля.
Суходре́вник, ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Лем. 471.
Сухо́земля, лі, ж. Сухая земля. Як на сухоземлю, то нехай лучче в мішку стоїть. Ном. № 7306.
Сухозлі́тка, ки, ж. 1) Позументъ, галунъ, мишура. 2) Сусальное золото.
Сухозло́тий, сухозло́тний, а, е. 1) Галунный, мишурный. Сухозлотий поясочок. МУЕ. III. 131. Сухозлотний пояс. Любечъ. 2) Сусальный.
Сухозло́тиця, ці, ж. 1) = Сухозлітка 1. 2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы. КС. 1892. III. 383. 3) = Сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею. МУЕ. III. 83.
Сухолі́с, су, м. Высохшій лѣсъ, высохшая часть лѣса. Вх. Зн. 67.
Сухолі́ття, тя, с. Сухое, бездождное лѣто. Ном. № 13647.
Сухоме́льщина, ни, ж. Плата за помолъ.
Сухопа́рний, а, е. О деревѣ: пареный огнемъ. Вас. 146.
Сухо́перка, ки, ж. Рубаха, вымытая наскоро (безъ намачиванія и бученья).
Сухо́перки, нар. О стиркѣ бѣлья: безъ предварительнаго намачиванія и бученья.
Сухо́перний, а, е. Вымытый безъ предварительнаго намачиванья и бученья. Г. Барв. 44.
Сухоре́брий, а, е. Сухоребрый, худощавый. Як стояв я над греблею із своєю сухореброю. Нп.
Сухоре́брик, ка, м. Худощавый человѣкъ.
Сухоре́бриця, ці, ж. 1) Худощавая женщина. 2) Рыба Pelecus cultratus. Вх. Пч. II. 20. 3) Эпитетъ смерти. Грин. I. 231. Смерте, смерте-сухоребрице.
Сухорля́вець, вця, м. Сухощавый человѣкъ. Желех.
Сухорля́вий, а, е. Сухощавый. Єремія був з себе високого зросту і сухорлявий. Стор. М. Пр. 75.
Сухорля́вість, вости, ж. Сухощавость. Желех.
Сухоро́гий, а, е. ? Сухорогі (воли). Сим. 213.
Сухору́кий, а, е. Сухорукій. Рече до сухорукого чоловіка. Єв. Мр. III. 3.
Сухо́та, ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Нп. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. Мет. 255. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. См. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Св. Л. 321. Левиц. Пов. 326. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. Г. Барв. 149. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Мил. 32. ХС. VII. 415. Ум. Сухі́(о́)тка, сухі́(о́)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Чуб. V. 249 Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося. Грин. III. 190.
Сухості́й, сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Сухува́тий, а, е. 1) Суховатый. 2) Худощавый. А я хлопець сухуватий в свого батька вдався. Лукаш. 126.
Суці́га, ги, об. Бранное слово. Мкр. Н. 32. Суціга смерть. К. 1882. XII. 626. Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен. I. 8.
Суці́льний, а, е. 1) Цѣльный. Драг. 5.
