2) Сплошь. Поле суспіль засіяне буряками. Рк. Левиц.
Суспі́льний, а, е. 1) Смежный. 2) Общественный. Желех.
Суспі́льність, ности, ж. Общество. Желех.
Суста́в, ва, м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. Ум. Суста́вець, суста́вчик.
Суста́нція, ції, ж. Возможность, средства. Чого ви не купили тії землі? — Не сустанція наша стільки землі взяти. Анан. у.
Сута́на, ни, ж. Ряса католическаго священника. Патер.... в чорному капотці, се б то в сутані. Стор. М. Пр. 44.
Сутемний, а, е. Сильно темный, почти черный. Обличчям сутемний, як пам'яткова мідь (негръ). К. Дз. 169.
Суте́мрява, ви, ж. Темнота. Очі від ножа лютійші світять в сутемряві ночі. К. МБ. III. 252.
Суте́мрявий, а, е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат. К. Дз. 179.
Сутені́ти, ні́є, гл. безл. 1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу. НВолын. у. 2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє. Рк. Левиц.
Су́тий, а, е. 1) Сущій, настоящій. 2) Обильный? Дала коню вівса, сіна, а милому меду, вина, і сутую вечероньку. Гол. III. 52. Спорядили обід сутий. Рудан. I. 75.
Сути́хти, хну, неш, гл. = Стихти. Як трохи сутихне, то й засну.
Су́тісок, ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
Су́тки, ток, ж. мн. Сутки. День і ніч — сутки пріч. Ном. № 10919.
Сутки́, то́к, ж. Узкій проходъ, промежутокъ между двумя строеніями, плетнями, узкій корридоръ, узкій переулокъ. Шух. I. 75. Ум. Суточки́. У суточки тіснії ідуть бояре краснії. Гол. IV. 351.
Суткови́й, а́, е́. Суточный. Коли кури ходять по дощі, — буде він іти довго (сутковий). Грин. II. 17.
Су́то, нар. Совершенно, чисто. Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку. Котл. Ен. III. 62.
Сутозло́тий, а, е. Изъ чистаго золота. Гроші, да все червонці сутозлоті. Драг. 52.
Сутозолоти́й, а́, е́ = Сутозлотий. Очіпок сутозолотий. Алв. 39. Сутозолоті жупани. К. МБ. XI. 147.
Суточки́, чо́к, м. Ум. отъ сутки́.
Суту́гуватий, а, е. Жесткій. Тверде в його, сутугувате м'ясо. К. Іов. 94.
Суту́жний, а, е. Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная. АД. I. 78.
Суту́жно, нар. Трудно, тяжело. Тепер на дрова стало дуже сутужно. Черк. у.
Сутя́жно, нар. = Сутужно. АД. I. 199. Так тяжко, так сутяжно довелося їм жити з Степаном. Г. Барв. 507. Сутяжно в чужій чужині, на чужій стороні без порядку погибати. Нп.
Сухаре́ць, рця́, м. Ум. отъ сухарь.
Суха́рик, ка, м. 1) Ум. отъ сухарь. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.
Сухари́на, ни, ж. = Сухарь. Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарини. Мил. 80.
Суха́рниця, ці, ж. 1) Сосудъ для сухарей. А в салдати вся худоба: сухарниця з сухарями. 2) Сухарный заводь.
Суха́рчик, ка, м. Ум. отъ сухарь.
Суха́рь, ря́, м. Сухарь. Ум. Сухаре́ць, суха́рик, суха́рчик. Їж ти, сестро, сухарики. Чуб. V. 916. Що ж ти там їсти будеш? Ох, мамцю, сухарці. Грин. III. 620.
Сухендува́ти, ду́ю, єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати. Фр. Пр. 82.
Сухи́й, а́, е́. 1) Сухой. Кобила рушила сама на сухе. Чуб. III. 426. Сухий, як перець. Ном. № 13138. Сухий дуб. 2) Сухой, бездождный. Сухий марець, мокрий май, — буде жито, коби гай. Ном. № 446. 3) О человѣкѣ: сухощавый, изсохшій. Ще й досі не вмерла, але вже така суха стала.... що й страшно на єї глянуть. Чуб. II. 48. 4) Сухе́ по́ле. Не унавоженное поле. Шух. I. 170. 5) Сухо́го ду́ба везти́. Говорить напраслину. Ольгоп. у. 6 — четве́рг. Послѣдній четвергъ передъ Петровымъ постомъ. Радом. у. Ум. Сухе́нький, сухе́сенький. Сухенький, маленький москалик. МВ. II. 52.
Сухі́вря, рі, ж. Сухомятка. У нас і обідати нема чого до пуття зварити: усе сухівря, — хліб святий з водою. Волч. у.
Сухітка, ки, ж. Ум. отъ сухота.
