Суцільною корою позростались. К. Іов. 93. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного п'ятака мати. Мил. 117.
Суці́льно, нар. 1) Цѣльно. 2) Сплошь.
Суч, чі, ж. 1) Сученыя нитки — для сѣти, рукавиць. НВолын. у. Та тут, оно треба сучі, — тут виплетуть вам волочок за шість злотих добрий. Брацл. у. 2) Дратва. Св. Л. 168.
Суча́к, ка́, м. Щенокъ. Здорові, сучаки!… А що ви не орете? ЗОЮР. I. 253.
Суча́сний, а, е. Современный.
Суча́сник, ка, м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429.
Су́чечка, ки, ж. Ум. отъ сука.
Су́чий, а, е. 1) Сукинъ, собачій. Ой в шинкарки єдин син, сподобався мені, сучий син. Чуб. V. 20. 2) Су́че ви́м'я. Нарывъ подъ мышкой.
Сучи́ти, чу́, чиш, гл. = Сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Чуб. Сучи, моя мати, восковую свічу. Чуб. У, 325.
Сучи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Зміев. у. Чого воно, оця невіра, сучеться? Рудч. Ск. II. 206.
Су́чище, щі, ж. Ув. отъ сука. Хиба ж ти, сучище, не знаєш, що Зевс мій чоловік і брат. Котл. Ен. VI. 11.
Су́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ сука. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484. 3) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. Шух. I. 255. 4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика. О. 1862. XI. Кух. 27. 5) Поплавокъ, привязанный къ якорю ду́ба. Мнж. 179.
Сучо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ сук. 2) Ручка, которою приводится въ движеніе сукальный станокъ. Сим. 91, 3) Названіе маленькаго вола. КС. 1898. VII. 47.
Су́ччя, чя, с. соб. Вѣтви, сучья, сучье. Шух. I. 74, 176. З середини шашіль виточує гниле суччя. Мир. Пов. I. 127.
Суш, ші, ж. 1) Сухое время года. Така суш, що й жати не можна. Подол. у. 2) Сухія деревья. Це не садок, а сама суш. Подол. г. 3) Сухой валежникъ. Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне. О. 1862. II. Кух. 65. 4) Сухой воскъ, соты, изъ которыхъ нѣтъ меду. Вх. Лем. 472. Здається і взяток був, а тепер вибивати — суш та й годі. Подол. г.
Суш, шу, м. Сухой вѣтеръ. Червона калино, чом ти в лузі стоїш? Ци ся сушу боїш? Чуб. III. 92.
Су́ша, ші, ж. 1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу. Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші. К. Іов. 18.
Сушба́, би́, ж. Сушка. Відер десяток вишень для сушби. Кіев. у.
Сушени́ці, ниць, ж. Сушеные фрукты. Гол. IV. 531. Шух. I. 141.
Суши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Сушить. Сорочки попрала, — треба сушити. 2) Сушить, крушить. Не суши серденька ти мені. Мет. 45. Мовчанка не пушить, головоньки не сушить. Ном. № 1117.
Суши́тися, шу́ся, шишся, гл. Сохнуть, сушиться. Да ластівочка да купалася да на бережечку да сушилася. Чуб. V. 9.
Суши́ця, ці, ж. = Сухоліс. Вх. Зн. 67.
Сушко́, ка́, м. Небольшое засохшее дерево. Вх. Лем. 472.
Сушни́к, ка́, м. 1) Усохшія вѣтви на деревѣ. 2) Усохшая часть сада, лѣса.
Сушня́, ні́, ж. 1) Сушильня. 2) Сушеные фрукты. КС. 1893. VII. 77. 3) Сухое дерево, сухія вѣтви. Вх. Уг. 270.
Сушня́к, ка́, м. = Сушник.
Су́щий, а, е = Сутий 1. Новомлинка (горілка) — води половинка, а коропська — суща. О. 1861. X. 37.
Су́щик, ка, м. Сухой баранокъ. Сим. 96. Св. Л. 60.
Суя́гна вівця́. Беременная овца. Анан. У
Суята́, ти́, ж. Затруднительное положеніе, безпокойство. Вх. Зн. 68.
Суяти́ти, ячу́, ти́ш, гл. — кого́. Безпокоить кого. Вх. Зн. 68.
Суяти́тися, ячу́ся, ти́шся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Суятни́й, а́, е́. Плохой, затруднительный, стѣснительный (объ обстоятельствахъ). Суятна на мене година — я въ затруднительномъ, тяжеломъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Суятни́к, ка́, м. 1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех. 2) Безпокоящійся. Желех.
Суятни́ця, ці, ж. Ж. р. отъ суятник. Желех.
Суя́трик, ка, м. Часть ятера (см.). Вх. Пч. II. 22.
