Ті́стенько, ті́стечко, ка, с. Ум. отъ тісто.
Ті́сто, та, с. 1) Тѣсто. Прилип, як сліпий до тіста. Ном. № 2751. 2) У кожевниковъ: смѣсь пшеничныхъ крупъ, кукурузной муки и соли, каковой смѣсью посыпается при обработкѣ кожа. Шух. I. 253. Ум. Ті́стенько, ті́стечко, ті́стонько, ті́сточко.
Ті́тка, ки, ж. 1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя. 2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата? Шейк. 3) Лихорадка. Александров. у. Ум. Ті́тонька, ті́точка. Мандрівочка — рідна тіточка. Ном. № 11030.
Ті́тоньчин, на, не. Принадлежащій тетушкѣ.
Ті́точка, ки, ж. Ум. отъ тітка.
Ті́точчин, на, не. = Тітоньчин.
Тіту́нин, на, не. = Тітоньчин. Шейк.
Тіту́ньця, ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Тіту́ня, ні, ж. Ласк. отъ тітка. Ум. Тіту́ньця.
Тіту́сенька, тіту́сечка, ки, ж. Ум. отъ тітуся.
Тіту́син, на, не. Принадлежащій тетушкѣ, тетѣ.
Тіту́ся, сі, ж. Ласк. отъ тітка. Ум. Тіту́сенька, тіту́сечка. Мил. 221.
Ті́тчин, на, не. Тетушкинъ, теткинъ.
Ті́ха, хи, ж. = Утіха. Але той з тої тіхи великої, же їму лісничий дав гроші, прийшов до жінки й каже. Гн. I. 207.
Тіч, те́чі, ж. Въ мельничной шестернѣ: разстояніе между цѣвками. Мик. 481.
Ті́чити, чу, чиш, гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у.
Ті́чка, ки, ж. 1) Течка, время, когда собаки, волки бѣгаются. 2) Стая собакъ или волковъ съ сукой. Вовча тічка нападе. Шевч. Вовки починають збиватись у тічки. Мнж. 156.
Ті́чки, чок, ж. мн. Телѣга безъ = полу́драбків, задняя часть отъ передней отодвинута, — для перевозки длинныхъ бревенъ. Вх. Зн. 70.
Тічня́, ні́, ж. Стая собакъ или волковъ во время течки. Шейк.
Тічо́к, чка́, м. Ум. отъ тік. Вообще мѣсто утоптанное или выравненное, напр. мѣсто собраній молодежи, мѣсто боя и пр. Шейк. Був на тім місті тічок і ноги були повибивані на піску, — видно було, що тут борюкались і лежали. Павлогр. у. Поїхали вже на той тічок, де їм саме з змієм биться. Мнж. 42. Ду́ти, поду́ти тічо́к. Пробовать, попробовать силу въ бою. Мнж. 31.
Ті́шити, шу, шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. МВ. (О. 1862. III. 68). Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді. Чуб. V. 10.
Ті́шитися, шуся, шишся, гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать. Ном. № 9548. Тішиться мною, що я ще молода. Г. Барв. 298. Тішиться, як жид паршами. Ном. № 2596.
Тка́ля, лі, ж. Ткачиха. Васильк. у. Гол. Од. 41. ЗОЮР. II. 42. Шух. I. 257. Щоб на завтре, на ранок рушники виткали і принесли показать: яка з них лучча ткаля. Рудч. Ск. II. 100.
Ткани́на, ни, ж. 1) Ткань. Ніхто не пришиває латки з нової тканини. Єв. Мр. II. 21. Пузирь цей (аэростатъ) робиться з доброї шовкової тканини. Ком. II. 12. Надів сталеву ковану тканину. К. Бай. 73. 2) Паутинная сѣть. Шейк. Ум. Ткани́нка, ткани́нонька, ткани́ночка.
Тка́ниця, ці, ж. Ткацкій станокъ. Сквир. у.
Тка́нка, ки, ж. 1) Ткань, тканая матерія. Грин. III. 548. 2) Густая тканая сѣть для ловли мелкой рыбы. Одес. у. 3) Женское головное украшеніе, состоящее изъ коралловъ или жемчуга. Шейк. Перлова тканка. Гол. II. 50. Ум. Тка́нонька, тка́ночка.
Ткання́, ня́, с. 1) Тканье. 2) Утокъ. Основа нитяна, а ткання вовняне. Шейк. МУЕ. III. 13. 3) = Тканина 1. Ткання цесарське штуками і шите. Мкр. Н. 31. 4) Д'я́волове ткання́. Говорятъ о болѣзни глазъ. Ном. 8167. 5) Чо́ртове ткання́. Говорятъ, когда не могутъ найти нитки или чего другого. Шейк.
Тка́ти, тчу, тчеш, гл. Ткать. Вона плахти ткала. Ном. № 2541. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть. Ном. № 10274.
Тка́ха, хи, ж. = Ткаля. Чуб. IV. 118.
