Ті́мня, ня, с. = Тім'я. Патер з проголеним тімням. Стор. М. Пр. 44.
Ті́м'я, м'я, с. Темя. Тім'я не заросло. Ном. № 8567. Ум. Ті́м'ячко. Грин. II. 24.
Тіни́чка, ки, ж. Со́сонка-тіни́чка. Раст. Equisetum arvense. Лв. 98. См. Падиволос.
Ті́нь, ні, ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. Ном. № 2289. Ті́льки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный. Ном. № 8206.
Ті́нок, нку, м. Тѣнистое мѣсто. Сидить він у тінку. МВ. I. 17.
Тіня́вий, а, е. Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись. К. Псал. 33.
Тіпа́ка, ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака. КС. 1887. VI. 469.
Тіпани́на, ни, ж. Трепаніе конопли или льна. Ум. Тіпани́нка.
Ті́пання, ня, с. 1) Трясеніе, дрожаніе. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпа́ння. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льва, трепаніе. Шейк. Ум. Тіпа́ннячко.
Ті́пати, паю, єш, гл. 1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду. ХС. IV. 23. 2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпа́ти. Трепать коноплю, ленъ. Рудч. Ск. I. 161. Чуб. VII. 409. Вас. 200. 3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця. Харьк. г. 4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений. Грин. II. 178.
Ті́патися, паюся, єшся, гл. 1) Дрожать, трястись, судорожно подергиваться; о сердцѣ: сильно биться. Розмордувавсь, роспаливсь, аж губи тіпаються. Харьк. у. Тіпається индик після того, як голова одрубана. Мир. ХРВ. 91. Тіпалось серце в Мирона. Мир. ХРВ. 93. 2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпа́тися. О коноплѣ, льнѣ: трепаться для очищенія отъ кострики.
Тіпа́чка, ки, ж. Трепка. Дамо тобі доброї тіпачки. Полт. у.
Тіпе́ць, пцю́, м. Раст. Festuca ovina L. Шейк.
Тіпча́к, ка́, м. = Тіпець. Шейк.
Тіпчина́, ни́, ж. Мурава, газонъ. Мнж. 193.
Тісна́к, ка́, м. Бѣднякъ. Він тіснак. Гн. II. 108.
Тісни́й, а́, е́. 1) Тѣсный, узкій. Улиці тісні. Мет. 196. 2) Трудный, тяжелый. Тісні роки упали. Вх. Зн. 70. 3) Бѣдный, убогій. Гн. II. 14. Ти не уважаєш ні на кого — ци тісний, ци богатый. Гн. II. 43. Раз вийшли жінки богача і тісного пшеницю жати. Гн. II. 40. 4) В тісні́ ру́ки взя́ти. Взять въ ежевыя рукавицы. 5) Упа́сти в тісну́ діру́. Попасть въ трудное положеніе. Ном. № 2223. 6) Тісна́ ба́ба. См. Баба. Ум. Тісне́нький, тісне́сенький. У нас хата маленька, тісненька, — ніде буде тобі спочить. Рудч. Ск. I. 14.
Тісни́к, ка́, м. = Тесля. Ой як ми будем до одної ходити, наймімо собі тісника домовину зробити. Чуб. V. 1079.
Тісни́на, ни, ж. Тѣсный, узкій проходь. Тіснина в нетрах. К. ЦН. 242.
Тісни́ти, ню́, ни́ш, гл. Тѣснить. Тіснить мене, мов ворога лихого. К. Іов. 41.
Тісни́тися, нюся, нишся, гл. Тѣсниться. Тісняться, неначе хліб у печі. Ном. № 7682.
Тісні́сінький, а, е. Совсѣмъ тѣсный. Шейк.
Тісні́сінько, нар. Совсѣмъ тѣсно. Шейк.
Тісні́січкий, а, е = Тіснісінький. Шейк.
Тісні́січко, нар. = Тіснісінько. Шейк.
Тісні́ський, а, е = Тіснісінький. Шейк.
Тісні́сько, нар. = Тіснісінько. Шейк.
Тісні́шати, шаю, єш, гл. Становиться тѣснѣе. Шейк.
Ті́сно, нар. 1) Тѣсно, плотно. Тісно притулює вона до себе слабу дитину. Левиц. I. 95. 2) Трудно, тяжело. Так стало тісно й гірко, хоч з мосту да в воду. Валк. у. 3) Бѣдно. 4) Серіозно, не шутя, строго. Як стали тісно браться до його, то мусив признатись. НВолын. у. Ум. Тісне́нько, тісне́сенько.
Тісно́та, ти, ж. 1) Тѣснота. Тіснота така, що й києм не протиснеш. Шейк. 2) Тяжелое, стѣсненное положеніе, утѣсненіе. Вдові убогій поможіте, не осудіте сироти, і виведіть із тісноти на волю тихих. Шевч. Дарма, що нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні.... Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу. К. ХП. 132.
Тіснува́тий, а, е. Тѣсноватый. Шейк.
Тіснува́то, нар. Тѣсновато.
Тіснява, ви, ж. Тѣснота, давка. Тісна тіснява. К. Кр. 31.
