Тягар, ра, тягарь, ря, м. Бремя, тяжесть. Г. Барв. 412. Не для того я співаю, що гаразд ся маю: тяжкий тягар на серденьку — я го ся збуваю. Гол. II. 759.
Тяга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Таскать, тащить. Велике діло борону тягати! Гліб. 2) Тормошить, терзать. Сірко.... немилосердно тягав на всі боки нещасного ведмедя, тільки шмаття летіло. Левиц. I. 230. 3) Объ одеждѣ: носить, таскать. Не тягайте такого добра по грядках. Не тягай цієї спідниці в буддень. 4) Вытаскивать. Щоб не перемокли коноплі, пійшла.... тягати їх. Грин. II. 154. Тягайте петрушку. Чуб. 5) Таскать, красть. Скрізь ведмідь той мед тягає. Гліб.
Тяга́тися, га́юся, єшся, гл. 1) Тащиться. А сам узявся за повод та й тягнеться. Рудч. Ск. II. 176. 2) Таскаться, шляться. А ти все по тих шинках тягаєшся — п'янице, ледащо! Рудч. Ск. II. 22. 3) Таскаться, волочиться. Жив чоловік з жінкою, та жили вони погано, бо вона неслухняна була і все тягалась. Драг. 160. Не переставала тягатись із кавалерами до сивої коси. Левиц. I. 542. 4) Возиться около чего, тащить. Загрузли в його коні в болоті: вже він і так, і сяк з ними тягався. Рудч. Ск. II. 114. 5) Судиться, вести процессъ. Коза з вовком тягалася: тільки шкурка зосталася. Ном. № 7394.
Тя́гач, ча, м. Рабочій въ шахтѣ, перевозящій въ шахтѣ уголь. Славяносерб. у.
Тяге́льце, ця, с. Ум. отъ тягло.
Тягеля́, лів, м. мн. Родъ верхней одежды, козацкій полукафтанъ? Тягеля червонії од піл до коміра золотом гаптовані. АД. I. 252.
Тя́ги, гів, м. мн. = Тягеля. КС. 1882. XII. 511.
Тяги́, меж. для выраженія тасканія, тащенія. Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги. КС. 1887. VI. 469.
Тягітна́, прил. Беременная. Ота жінка та була тягітна, то певно припало родити, а ніяк, так вона й умерла. Каменец. у. Жінка, як буде тягітная.... то легко дитя родить. Драг. 168.
Тягітне́йка, с. мн. ? Въ выраж.: зайти́ в тягітне́йка. Забеременѣть. Єго княгинейка зайшла в тягітнейка. Гол. I. 90.
Тя́глий, а, е. Имѣющій рогатый скотъ.
Тягло́, ла́, с. 1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі. Черк. у. 2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Грин. II. 209. Чи багато тягол було на роботі? Новомоск. у. Также: комплектъ воловъ въ три-четыре пары для плуга. КС. 1898. VII. 47. 3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ). А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки. Полт. г. 4) Тягло́м тягти́. Тащить по землѣ. Ум. Тяге́льце. Шейк.
Тяглови́й, а́, е́. Тяглова́ робо́та. Работа гужемъ. Херс. г.
Тягнишкі́ра, тягнишку́ра, ри, м. Растягивающій кожу, — шутливое прозваніе сапожника. Шейк. Каменец. у.
Тягота́, ти́, ж. 1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Черк. у. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика. Каменец. у. 2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини. Гол. 3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу. Гн. I. 140.
Тягти́, гну́, неш, гл. 1) Тянуть, влечь, тащить. Ото вона за віровку та давай тягти. Рудч. Ск. I. 172. Твої слова — потопні води: лестять і тягнуть у безодню. К. Псал. 123. Тягни, кобило, хоч тобі й немило. Могил. у. 2) Вытягивать. З живих здирали шкуру.... жили тягли. Стор. М. Пр. 65, 3) Притягивать. Земля тягне до себе хату й звіря, й чоловіка, й воду. Ком. I. 11. 4) Пить. І брагу кухликом тягли. Котл. Ен. I. 11. 5) Сосать. Дивиться, батько (упирь) встав і з крайнього почав кров тягти. Грин. I. 53. 6) Эксплоатировать, выжимать. Жид брехнею живе, все з нас тягне. Ном. № 885. 7) Держать чью сторону, быть на чьей сторонѣ. Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом. К. Псал. 219. 8) Относиться, причисляться. Село Токарі тягнуть до Бешкинської волости. Лебед. у. С. Драбівка до Дерепківця тягне. Черк. у. Дорожня тягне до нашої волости. НВолын. у. 9) Біду́ тягти́. Бѣдствовать. Приходиться до кінця віку біду тягти. Чуб. 10) До пра́ва тягти́. Призывать къ суду. Син вітця до права тягне, донька на матір гнів піднімає. Гол. IV. 22.
Тягти́ся, гну́ся, нешся, гл. 1) Тянуться, тащиться. Ще й у всіх ззаду тяглися довгі хвости. Левиц. Пов. 78. Тяг-
