дощ тюжить такий як із відра. Новомоск. у.
Тю́жка, ки, ж. Трепка, наказаніе. Дав же він йому тюжки — буде пам'ятати, як лаятись. Новомоск. у.
Тю́кання, ня, с. Кричаніе тю.
Тю́кати, каю, єш, гл. Кричать тю.
Тю́лька, ки, ж. Рыба Clupea cultiventris Nordm. Браун. 29.
Тю́пання, ня, с. Ходьба мелкими шажками.
Тю́пати, паю, єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Ном. № 13674. Проти нас тюпа чоловік верхи. О. 1862. VIII. 27.
Тю́пки, нар. Рысцой. Він поїхав собі тюпки. Г. Барв. 15. Тюпки їдь, а то замучиш її. Грин. II. 100. Побіг тюпки. Черк. у.
Тюпори́ти, рю́, ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Тюпоті́ти, почу́, ти́ш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить. Сим. 201.
Тю́пцем, нар. = Тюпки. І ходою, і тюпцем.
Тюрма́, ми́, ж. = Турма.
Тюрю́, меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку. Чуб. IV. 493.
Тюря́жник, ка, м. Арестантъ, острожникъ. Рк. Левиц.
Тюря́жниця, ці, ж. Арестантка, острожница. Рк. Левиц.
Тюря́ка, ки, ж. Ув. отъ тюрма.
Тю́ті, тю́тіньки, тю́тічки, тю́тьки, меж. для призыва куръ: цыпъ, цыпочки. Лохв. у.
Тю́тьки, нар. Въ выраж.: І не тю́тьки. И не догадывается, и не замѣчаетъ. Старий Кульбашний і не тютьки, що ззаду робиться. О. 1861. X. 23.
Тютю́, меж. = Тю. Тютю на тебе. Ном. № 6364.
Тютю́кати, каю, єш, гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться. О. 1862. II. 27.
Тютю́н, ну́, м. Табакъ, Nicotiana rustica L. ЗЮЗО. I. 129. Один шеляг на тютюн, другий — на табаку. Грин. III. 652.
Тютюне́ць, нцю́, м. Табачокъ. Коли ти курець, — май свою люльку й тютюнець. Ном. № 12601. Роменський тютюнець курив. Котл. Ен. IV. 13.
Тютюни́ще, ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ росъ табакъ. 2) Табачная плантація. 3) Ув. отъ тютюн. Табачище.
Тютюнко́вий, а, е. Табачный. Тютюнко́ва горі́лка. Водка, настоянная на табакѣ. Горілочку пили не тютюнкову і не пінну. Котл. Ен. III. 63.
Тютю́нник, ка, м. Табаководъ, торговецъ табакомъ, рабочій на табачныхъ плантаціяхъ. Вх. Зн. 72.
Тютю́нниця, ці, ж. Женщина, занимающаяся табаководствомъ, торгующая табакомъ. Нѣжин. у. Работница на табачныхъ плантаціяхъ. Вх. Зн. 72.
Тютю́нничка, ки, ж. Жена тютю́нника. Шейк.
Тютю́нниччин, на, не. Принадлежащій тютю́нничці. Шейк.
Тютюно́вий, а, е. Табачный. Почала рости розсада тютюнова. Грин. I. 10. Чуєш, кумасю, щипочко, кришечко, кров бурякова, прищепа тютюнова. Ном. № 11641.
Тютюня́ка, ки, м. Ув. отъ тютюн. Табачище. Желех.
Тю́тя, ті, ж. Дѣтск. всякая птица, преимущественно курица, цыпленокъ. О. 1861. VIII. 8. Се ще тю́тя з поли́в'яним но́сом. Вотъ еще дуракъ, простофиля. Ном.
Тюхті́й, тія́, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Тябло́, ла́, с. Скрижаль. Два тябли Мусієви. Дьяческая пѣсня. Зміев. у. Слов. Д. Эварн.
Тябри́ти, брю́, бри́ш, гл. = Тябричити. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Тябри́чити, чу, чиш, гл. Тащить. Як прийде вербич, три кожухи тябрич. Ном. № 427.
Тяг, гу, м. 1) Тяга, движеніе воздуха. Дивись, вієш, а тягу зовсім нема. 2) Тя́гу да́ти. Уйти, убѣжать, удрать. Він, взявши торбу, тягу дав. Котл. Ен. I. 5. А він боявся її трохи.... та й тягу з хати. Рудч. Ск. II. 174.
Тяга́, ги́, ж. = Вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали. Драг. 47.
Тяга́ка, ки, м. Бродяга. Козел. у.
Тягани́на, ни, ж. 1) Тасканіе. 2) Возня, хлопоты. Рк. Левиц. 3) Волокита (судебная). Борз. у. На тяганину пішло. Константиногр. у. Ум. Тягани́нка.
Тяга́нка, ки, ж. Судебная волокита. Вх. Зн. 72. См. Тяганина.
