запачкаться въ мѣлъ, муку. Де се ти убілився? Харьк. у.
Убі́р, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. I. 202. Ном. № 11164. 2) — церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. I. 170.
Убіра́льник, ка, м. Снарядъ для сниманія шерсти съ кожи (у кожевниковъ). Вх. Зн. 5.
Убіра́ння, ня, с. 1) Одѣваніе. 2) = Убрання. Ой піду охотою в службу: дадуть мені тісне убірання. Чуб. V. 154. Ум. Убіра́ннячко. Та жаль мені дівуваннячка, дівочого убіраннячка. Грин. III. 478.
Убіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. убра́ти, беру́, реш, гл. 1) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить, убирать, убрать. Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Ном. № 10145. Вбери й пенька, то стане за Панька. Ном. № 11172. Ой косо, косо кохана! сім літ я тебе кохала, що-неділеньки вбірала. Мет. 205. Убра́ти в шо́ри. Первоначально — запречь, переносно: забрать, взять въ руки. 2) Надѣвать, надѣть. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. Голов. I. 44. 3) Убирать, убрать, принять. Убрав, як сіно в годину. Ном. № 11126. Хліб убірає, хто його має. Ном. № 10121. Так росходивсь, шо і в два не вбереш. О. 1862. VI. 164. 4) Пачкать, запачкать. Убрав ноги в куряву. 5) — в се́бе. Всасывать, всосать. 6) Ѣсть, съѣсть. Вбірай, свате, капусту. Ном. № 4773.
Убіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. убра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. 1) Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. Вберися, жінко, в кожух. Ном. № 12826. Убрався в жупан і дума, що пан. Ном. № 11179. Не видав Гриць ногавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2595. У намисто уберуся. Шевч. 504. Убра́тись за ко́го. Переодѣться кѣмъ. Одна покойова вбралась за дяка.... друга за паламаря і співають: „Вічная пам'ять“. Св. Л. 108. 2) Запачкиваться, запачкаться, набраться, набирать на себя чего либо прицѣпившагося къ платью. Убрався, як марюка. Ном. № 11277. Підеш, дак у реп'яхи й уберешся. Г. Барв. 472. 8) — у що = Убиватися, вбитися 3. Вбіратися в пір'я. З літами убірався в силу. Мир. ХРВ. 49. 4) Собираться, собраться (куда-либо). Додому вбіратись. К. (ЗОЮР. II. 204). 5) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Куди ти вбрався на стіл з постолами. Ном. 6) Входить, войти, поселиться. Нечиста сила вбралася (в царівну). Рудч. Ск. Зараз у світлицю вбрався. ЗОЮР. I. 201. 7) Удаляться, удалиться, уйти. Вовки як схватились, то на силу відтиля убрались. Рудч. Ск. I. 43. Як до дна доглядаться, так за Дунай убіраться. Ном. 8) Входить, войти, помѣститься. См. Увібратися.
У́біч, убочу, м. у́біч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Нп.
Убі́чнистий, а, е. О горѣ: съ крутыми боками. Вх. Лем. 476.
Ублага́ти, га́ю, єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Мет. 66. Та святих отіх благала, — таки ж ублагала. Шевч. 260.
Ублюва́тися, блюю́ся, єшся, гл. Облеваться, испачкаться блевотиной. Шейк.
Убо́втатися, таюся, єшся, гл. Забрызгаться грязью.
Убо́втнутися, нуся, нешся, гл. Сказать невпопадъ. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3153.
Убо́г, га, ге = Убогий. І наш Бог не вбог. Ном. № 2124.
Убога́чення, ня, с. Обогащеніе.
Убо́гий, а, е. Бѣдный, неимущій. Не той убогий, хто трошки має, а той, що не знає годі — все жадає. Посл. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80.
Убо́го, нар. Бѣдно.
Убогоду́хий, а, е. Нищій духомъ.
Убож, жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. См. Убіж.
Убо́жати, жаю, єш, гл. Бѣднѣть.
Убо́жество, ва, с. Убожество, бѣдность. Я твоє багацтво переживу, а ти мого вбожества не переживеш. Ном. № 1611.
Убо́жіти, жію, єш, гл. = Убожати.
Убо́жство, ва, с. Убожество. Той же зоставсь ув убозстві, а йому фортуна на войні послужила. К. ЧР. 199.
Убо́жчати, чаю, єш, убо́жшати, шаю, єш, гл. Становиться бѣднѣе. Шейк.
Убо́їще, ща, с. Убоище, упрямецъ, упрямица. Вбоїще таке — що хоч ти йому що хоч. Ном. № 2957.
Уболіва́ння, ня, с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.).
