было объято пламенемъ. ЗОЮР. I. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложиш до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8) — ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. I. 35. 9) Моро́зи взяли́ся, зи́мно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Узя́ток, тку, м. 1) Пожива, добыча. Де попам, або музикам не було взятку. Мкр. Н. 33. 2) Сборъ меда и воску у пчелъ. Вже гречки цвітуть — буде добрий взяток. Подол. г.
Узя́ття, тя, с. Взятіе, полученіе. Приїжджають до тебе з Січі задля узяття тілько подарунків. К. ЧР. 301.
Узя́ха, хи, ж. Та, которая беретъ. Коли даха, то і взяха. Ном. № 10650.
Узя́харь, ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.
Уїда́тися, да́юся, єшся, сов. в. уї́стися, уї́мся, уїси́ся, гл. 1) Наѣдаться, наѣсться. Ані я в'ївся, ані я впився. Ном. № 1558. 2) Въѣдаться, въѣсться, врѣзываться, врѣзаться. Обручка в'їлася в палець. Воно так йому в тіло в'їлось. Рудч. Ск. II. 70. 3) Приставать, пристать, привязываться, привязаться, придираться. Собаки в'їдаються. МУЕ. III. 127.
Уї́дище, ща, с. Пожираніе? кормежка? На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна. К. ПС. 25.
Уї́дливий, а, е. Назойливый, неотвязный. Таке в'їдливе, що візьми та прямо й наплюй йому серед лоба. Ном. № 2736. Не будь в'їдливий, як та оса. Ном. Ну та й прокляті оці гуси, які вони в'їдливі: не вспів прогнать, уже знов лізуть. Лебед. у.
Уї́дливість, вости, ж. Назойливость, надоѣдливость, неотвязность. Чуб. I. 238.
Уї́дливо, нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не одженеш. Харьк. у.
Уїдно́сталь, нар. = В одно́сталь.
Уїжджа́ти, джа́ю, єш, гл. = Уїздити.
Уї́жно, нар. Сытно, досыта. Хоч не в'їжно, так у ліжно. Ном. № 10387.
Уїзд, ду, м. Въѣздъ.
Уїзди́ти, джу́, ди́ш, сов. в. уї́хати, уї́ду, деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в'їздив Колумб, мов царь який. Ком. Р. I. 54.
Уїздни́й, а́, е́. Въѣздный. В'їздні ворота.
Уї́зжений, а, е. Много Ѣздившій, объѣзженный. Уїзжена коняка везе не зупиняючись. Мир. Пов. I. 125.
Уї́лий, а, е = Уїдливий. Вх. Лем. 398.
Уї́сти, уї́м, уїси́, гл. Съѣсть, поѣсть достаточно. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869.
Уї́стися. См. Уїдатися.
Уї́хати. См. Уїздити.
Уйма́к, ка́, м. Захваченный въ неволю, въ плѣнъ. Син пійшов у кримські уймаки. К. ПС. 110.
Уйма́ти, ма́ю, єш, сов. в. уйми́ти, млю́, ме́ш и уня́ти, уйму́, ме́ш, гл. Брать, взять, отнимать, отнять. Був їден богач і тілько вже богацтва мав, аж не мав де подіти. І вже йшов до Господа Бога, аби їму пан Біг троха уймив того богацтва. Гн. II. 132.
Ука́з, зу, м. 1) Указаніе. Миршава голова мені не указ. Ном. № 5313. 2) Указъ. Пошукаймо указу, щоб напитись по другому разу. Ном. № 11633. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591.
Указа́ти. См. Указувати.
Ука́зник, ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187.
Ука́зування, ня, с. Указываніе.
Ука́зувати, зую, єш, сов. в. указа́ти, жу́, жеш, гл. Указывать, указать, показать. Укажи палець, а він руку просить. Ном. № 4858. Бодай же ти, дівчинонько, щастя-долю мала, що ти мені молодому дорогу вказала. Мет. 452.
Ука́кати, каю, єш, гл. Опачкать, огадить (дѣтскія слова). Вбіраються вкаканим на верх. Ном. № 11218.
Ука́катися, каюся, єшся, гл. Опачкаться, огадиться (дѣтск. сл.).
Укаля́ти, ля́ю, аш, гл. Опачкать.
Укаля́тися, ля́юся, єшся, гл. Опачкаться.
Ука́пати. См. Укапувати.
Ука́пувати, пую, єш, сов. в. ука́пати, паю, єш, гл. 1) Обкапывать, обкапать. І бороду вкапав сметаною. Ном. № 13212. 2) Впускать, впустить по каплѣ, накапать.
Укарамши́ти, шу́, ши́ш, гл. Стащить. Де це ти, чоловіче, взяв? — Мовчи, жінко! це я укарамшив у пана, як ходив до кімнат. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
