Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/868

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

глянеш на Київ, то так і леліють церкви уряжені та золоті. Зміев. у. Квітками вряжені долини. Щог. Сл. 59. См. Уряджати.

Уряжа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. уряди́тися, жу́ся, дишся, гл. Наряжаться, нарядиться. У жупан синій вряжуся. Рудч. Чп. 112. См. Уряджатися.

Уряси́ти, шу́, си́ш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.

Урятува́ти, ту́ю, єш, гл. Спасти.

У́с, у́са и вус, ву́са м.; мн. у́са (ву́са) и уси́ (ву́си). 1) Усъ. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Шевч. 8. Оддай мене за такого, що не має вуса, — він на мене кивне-моргне, а я й засміюся. Нп. Моргнув якось усима. Г. Барв. 367. Під у́сом бу́ти. Находиться въ возрастѣ 19—20 лѣтъ. Парубок під усом. НВолын. у. Хлопець під усом, літ двадцять йому. Г. Барв. 251. Уса у кішок, у собак. 2) Ость въ колосѣ хлѣбнаго растенія. 3) мн. у́си (ву́си). Въ верхней одеждѣ (кожуша́нка, сви́та, ку́нтуш, керсе́тка и пр.): внутреннія складки сзади (иногда съ боковъ. Чуб. VII. 421) по шву отъ таліи внизъ, образовавшіяся вслѣдствіе вставки длинныхъ равнобедренныхъ треугольниковъ въ нижнюю часть одежды. КС. 1893. V. 275. Свита до трьох усів. О. 1862. IX. 68. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий. Котл. Ен. См. Хванд. Ум. У́сик, у́сичок, усо́к, усо́чок. До усиків пошити. Чуб. VII. 433.

Уса́джувати, джую, єш, сов. в. усади́ти, джу́, диш, гл. 1) Всаживать, всадить, посадить. В темницю всадіте. АД. I. 38. Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте — все буде однака. Ном. № 2908. 2) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Всадив ножа в груди.

Усажа́ти, жа́ю, єш, гл. = Усаджувати. Рудч. Ск. II. 75.

Усамобо́жити, жу, жиш, гл. Умолить, упросить. Насилу усамобожили, щоб вернув гроші. Шейк.

Уса́нь, вуса́нь, ня́, м. Усачъ.

Уса́патися, паюся, єшся, гл. Запыхаться.

Уса́тий, вуса́тий, а, е. 1) Усатый, усастый. Хлопці вусатії і дівки косатії. Лукаш. 149. 2) Остистый. Усатий ячмінь. Ном. № 10163. 3) Вуса́ті у́ставки. Родъ вышивки. Kolb. I. 48, 49.

Усвирі́питися, плюся, пишся, гл. Сильно надоѣсть. Усвиріпився ж мені! Ном. № 2766. Всвиріпилося мені це ткання — Господи! Зміев. у.

Усвіти́ти, чу́, тиш, гл. Освѣтить. Оченьками всю світлоньку всвітили. Нп.

Усе́, нар. 1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув. 2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Ном. № 2980. Був собі купець: він усе їздив по морі. Рудч. Ск. I. 100. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. Ном. № 621. Все їдно́. Все равно.

Усеві́да, ди, об. Всевѣдающій человѣкъ. І ходитиме всевіда з хати до палати К. ХП. 47.

Усевла́дник, ка, м. Надъ всѣмъ господствующій, всемогущій. Молюсь всевладнику, земному Богу (папі). К. ПС. 39.

Усевла́дництво, ва, с. Всемогущество. Нема йому ні наситу всевладницьтвом, ні впину. К. ПС. 51.

Усевла́дній, я, є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови. К. ПС. 39.

Усе́діти, джу, диш, гл. = Усидіти. От кабан не уседів, повернувсь. Рудч. Ск. I. 26.

Усезна́йко, ка, м. Всезнайка.

Усезна́ння, ня, с. Всезнаніе. Всезнаннє обіцяв диявол Єві. К. МБ. III. 260.

Усе́й, уся́, усе́, мѣст. = Увесь.

Усеї́да, ди, об. Всеядный.

Усе́їдний, а, е. Всеядный. Усеїдний ти́ждень. Сплошная недѣля, когда въ среду и пятницу не постятъ. О. 1862. IV 91. На всеїдній у неділю вона спарувалась. Шевч. 260.

Усели́тися. См. Уселятися.

Уселю́дний, а, е. Публичный, всенародный.

Уселю́дно, нар. Публично, всенародно.

Уселя́кий, а, е. Всяческій, различный. На щастя вселяке май серце однаке. Ном. № 1708.

Уселя́ково, нар. Всячески, различно. Бачили ми вже вселяково: нехай ще й так побачимо. Ном. № 4939.

Уселя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. усели́тися, лю́ся, лишся, гл. Поселяться, поселиться. На їй Господь вселився і вовіки буде жити. К. Псал. 151. Вселилась панночка. МВ. (О. 1862. III. 44). Терпи лихо, що вселилося. МВ. (О. 1862. I. 75).

Уселя́чина, ни, ж. Всячина. Бессараб.