Хопи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) Хватиться, ухватиться. Драг. 370. І за соломину хопиться, хто топиться. Ном. № 9783. 2) Разростаться. Хопится хваст. Вх. Лем. 479.
Хо́пта, ти, ж. = Бур'ян. Могил., Камен. уу.
Хор, ру, м. Хоръ. Ангельськії вся хори там ся збірают. Чуб. III. 327.
Хорба́к, ка́, м. 1) Худородный человѣкъ. Желех. 2) = Хробак. Желех.
Хорбу́ри, бур, мн. Презрит.: кости. Така суха корова, — самі хорбури лишились. Вх. Зн. 77.
Хо́ри, рів, м. мн. Хоры (въ церкви). Пішов дід на ніч до церкви.... виліз собі на хори і сидит. Гн. II. 48.
Хо́рий, а, е = Хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.
Хорі́мці, мець, ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ. Шух. I. 174.
Хорі́ти, рі́ю, єш, гл. = Хворіти. АД. II. 120. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.
Хорі́ш, ро́ша, ше= Хорош. За свій гріш усюди хоріш. Ном. № 9638.
Хоркота́вий, а, е = Хоркотливий. Вх. Лем. 479.
Хоркота́ти, кочу́, чеш, гл. = Гаркавити. Вх. Уг. 273.
Хоркотли́вий, а, е = Гаркавий. Вх. Уг. 273.
Хо́рма, ми, ж. = Хворма. Черниг. у.
Хоро́ба, би, ж. = Хвороба. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32. Здоровий хороби сподівайся. Ном. № 8147.
Хоробли́вий, а, е. Болѣзненный. Желех.
Хоро́бний, а, е. Къ болѣзни относящійся. Желех.
Хоро́брий, а, е. Храбрый. Шевч. 646. Пане гетьмане і ви, батьки, і ви, панове отамання, і ви, братчики, хоробрії товариші! К. ЧР. 270. А за ним ідуть мало-мало не три тисячі, усе хоробрії товариші запорожці. Нп.
Хоро́брість, рости, ж. Храбрость.
Хоро́бро, нар. Храбро.
Хорови́тий, а, е = Хоробливий. Желех.
Хорови́тість, тости, ж. Болѣзненность. Желех.
Хоро́гва, ви, ж. = Корогва.
Хоро́ма, ми, ж. Зданіе, домъ. Се та хорома, що кулі іллють і ворін б'ють. Ном. № 13306. Чаще во мн. ч.: хоро́ми. а) Хоромы, большой домъ. Не літають ворони у панські хороми. Ном. № 2550. б) Сѣни. Брацл. у. Шух. I. 89. Ум. Хоро́мочка. Зробив з сосни хоромочку, хоромочку та з віконечком. Мет. 13.
Хоро́мина, ни, ж. Домъ, изба. Чуб. III. 12. Въ пѣснѣ хоро́миною названъ гробъ. Треба дощок добувати, хоромину будувати, без віконець, без дверець, там спить козак молодець. Чуб. V. 881.
Хоро́мочка, ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.
Хороне́ння, ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення. Ромен. у.
Хорони́ти, ню́, ниш, гл. 1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Г. Барв. 208. Хорони, Боже! 2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько. Г. Барв. 107. 3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити. АД. I. 125.
Хоро́ство, ва, с. Пригожесть. Що по тому хоростві, як не вміє жати? НВолын. у. Ой, мати моя, що ти гадала, шо мені світ зав'язала? Ци на хороство, ци на багацтво, ци на хорошу вроду? Чуб. V. 221.
Хоростіль, ля, м. = Хорустіль. Гол. III. 500.
Хоро́та, ти, ж. = Хворота. Вх. Лем. 479.
Хорохо́нька, ки, ж. Cucurbita Реро L. var. citriformis. ЗЮЗО. I. 120. См. Хорошка.
Хоро́ш, хоро́ший, а, е. Хорошій, красивый. Хорош коровай, та порепався. Ном. № 4700. Хороша година. Ном. № 431. Хороші сини у тебе. Грин. III. 9. Хоро́ша молода́. Новобрачная, сохранившая до замужества дѣвственность. Мил. Св. 23.
Хо́роше́, нар. Хорошо, красиво. Як душі не вложив, — так нарядив хороше. Ном. Там хороше, де нас нема. Ном. № 2052. Хороше вчили. Г. Барв. 421. Ум. Хороше́нько. Попереду Дорошенко веде своє військо славне запорозьке хорошенько. Нп.
Хороше́нь, ня, м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень. Ном. № 11171.
Хоро́ший, а, е. См. Хорош.
Хороши́ти, шу́, ши́ш, гл. Охорашивать.
Хороши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. Прихорашиваться.
Хороші́ти, ші́ю, єш, гл. Хорошѣть.
