У холоднечку? Мені однаково, що зіма, що літо. Г. Барв. 192.
Холо́дний, а, е. 1) Холодный. Така вода хороша, що аж весело: холодна та чиста, як сльоза! Рудч. Ск. II. 45. Холодний лився з його піт. Котл. Ен. 2) Холо́дний кова́ль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. Стор. М. Пр. 155. 3) Холо́дні зо́рі. Утренники. Було об перших п'ятінках, так уже зорі холодні були. Кв. 4) Холо́дним се́рцем. Хладнокровно. 5) І за холо́дну во́ду не візьметься. Ничего не хочетъ дѣлать, бездѣльничаетъ. Вона у тебе увесь день божий сидить та гави ловить, і за холодну воду не візьметься. Кв. Ум. Холодне́нький, холодне́сенький.
Холодни́к, ка́, м. 1) Холодильникъ. Черк. у. 2) Погребъ. Холодни́к походи́мий. То-же, что по́гріб похідни́й. Кіев. г. 3) = Рибник 2. (Стрижевск.)
Холодни́ця, ці, ж. Подвальная тюрьма, арестантская. Були запорожці в холодниці. Старший запорожець у залізах сидить, а товариство в колодках. ЗОЮР. I. 77.
Холодні́сінький, а, е. Холоднехонькій, совершенно холодный. Рученьки мої холоднісінькі! МВ. II. 50.
Холодні́сінько, нар. Холоднехонько, совершенно холодно.
Холо́дність, ности, ж. Холодность, холодъ. Желех.
Холодні́шати, шаю, єш, гл. Становиться холоднѣе. А на дворі все холоднішає, так наче не к Великодню, а к Різдву йдеться. Черниг. у.
Хо́лодно, нар. Холодно. Так холодно, що як би не вмів дріжати, то змерз би. Ном. № 640. Ум. Холодне́нько, холодне́сенько.
Холоднува́тий, а, е. Холодноватый. Вода холоднувата. Ном. № 13393.
Холо́днячкий, а, е = Холодненький. (См. Холодний). Холоднячка вода, тіко з криниці. Харьк. у.
Холодо́к, дку́, м. 1) Прохлада; тѣнь, покрытое тѣнью мѣсто. Рано, за холодку, рушить у дорогу. Стор. Сіла спочити в холодку під вербою. МВ. I. 14. Взя́ти холодо́к говорится о полевыхъ растеніяхъ: разростясь настолько, что растеніе въ состояніи дать на нивѣ сплошную тѣнь и задержать влагу. Просо на ниві взяло холодок. Мнж. 167. 2) Какое либо прикрытіе отъ солнца, чтобы получилась тѣнь. Ой я в полі була і діло робила: напинала холодок, щоб не загоріла. Нп. Въ слѣдующ. примѣрахъ въ смыслѣ: зонтикъ. На повозці сидить паня і держе холодок, щоб сонце не пекло. Лебед. у. Беріть же й холодок з собою від сонця. Лебед. у. 3) Спаржа обыкновенная, Asparagus officinalis L. ЗЮЗО. I. 113. То-же: за́ячий холодо́к. ЗЮЗО. I. 113. Ум. Холодо́чок. В садочку лежать собі у холодочку. Шевч. 430. Холодочком, дружечки, холодочком попід вишневим садочком. Мил. Св. 6.
Холо́нути, ну, неш, гл. Стынуть, охлаждаться. Нехай борщ холоне. НВолын. у. Холо́не се́рце, — у се́рці. Сердце замираетъ; страшно. Ном. № 4344. Холоне серце, як згадаю, що не в Украйні поховають, що не в Украйні буду жить. Шевч. 396.
Холо́ша, ші, ж. Штанина, одна половина, одна нога штановъ, брюкъ. Іде чоловік і холоші по коліна підкачав. Мнж. 27. Мав без матні одні холоші і тілько слава, що в штанах. Котл. Ен. I. 32.
Холо́шні, ше́нь, ж. Зимніе штаны изъ толстаго бѣлаго сукна (у крестьянъ). Гол. Од. 46. Шух. I. 120. До холошень треба й кожушок куценький. Каменец. у.
Холощі́й, щія́, м. Кастраторъ, оскопляющій животныхъ.
Хоме́вка, ки, ж. = Хомівка. Гол. Од. 27, 76.
Хо́ми, мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Маркев. 164. Чуб. VII. 441.
Хомі́вка, ки, ж. Женскій головной уборъ. То-же, что и киба́лка. Вх. Зн. 76.
Хо́мля, лі, ж. = Хомівка. Гол. Од. 76.
Хому́т, та́, м. 1) = Хамут. 2) Связка изъ лозы для скрѣпленія бревенъ въ плоту. Радом. у. Ум. Хомуте́ць.
Хому́тний, а, е. Относящійся къ хомуту. Желех.
Хом'я́к, ка́, м. 1) Хомякъ, Cricetus. Чи шпак, чи хом'як, чи перепелиця: що воно за птиця? Ном. № 400. 2) Неуклюжій человѣкъ.
Хоп! меж. Хвать! Хоп-лоп — нема дежі! Чуб. II. 20.
Хопак, ка, м. У птицы: гребень, хохолокъ. Вх. Уг. 273. См. Хобот.
Хопи́ти, плю́, пиш, гл. Схватить. Хопив ніж і верг ним. Гн. II. 12. Ілаш хопив мене за руку. Федьк.
