Лем. 446. 2) Печеная прѣсная лепешка. Фр. Пр. 137.
Па́ленка, ки, ж. Водка. Галиц. Жеби м'я не біяв, паленку не піяв. Гол. II. 222. Ум. Паленочка.
Пале́ння, ня, с. 1) Сожиганіе. 2) Выжиганіе, обжиганіе. Шух. I. 261.
Паленча́рня, ні, ж. Винокурня. Желех.
Паленя́, ня́ти, с. = Паляничка. Вх. Зн. 46. Родъ овсянаго хлѣба. У ступні стовче вовес, місит паленя і їст. Гн. I. 7. См. Палянка 2.
Палети́ця, ці, ж. Палица, палка. А я собі на думці: ой коли б він палетицею не вдарив. Конотоп. у. Не витече в його розуму таку палетицю зробити. Конотоп. у.
Па́лець, льця, м. 1) Палецъ. Ламай собі білі руки, та не зломи пальця. Чуб. V. 265. 2) Зубецъ на зубчатомъ колесѣ, кулакъ въ колесѣ. Мик. 481. Ум. Па́льчик, па́льчичок. Ой кивали молодиці пальчиком на мене. Чуб. V. 652. На па́льчиках. На цыпочкахъ. Ой вийшла вельможна на пальчиках тихо. Чуб. V. 1071.
Пале́чний, а, е. О колесѣ: зубчатый или съ кулаками. Мик. 481. Палешне колесо. Міус. окр. Черниг. у.
Па́ливо, ва, с. Топливо. О. 1861. X. 57. Нема палива, хоч замерзай у хаті. Подольск. г.
Пали́вода, ди, м. Сорвиголова. Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен. I. 8.
Пали́ґа, ґи, ж. 1) Большая палка. Вх. Зн. 47. 2) Крыша въ шахтномъ ходѣ. Вх. Зн. 46.
Пали́копа, пи, м. День св. Пантелеймона (27 іюля). Маркев. 17.
Палимо́н, на, м. Большая палка. Мнж. 188. Гляди лишень, гадючий сину, щоб я тобі часом палимона не дав. Староб. у.
Пали́світ, та, м. = Паливода. Левч. 153.
Пали́ти, лю́, лиш, гл. 1) Жечь, сожигать. Солому палять і зілля варять. Чуб. V. 431. 2) Топить. Ой пали, мила, кам'янії груби. Чуб. V. 737. 3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь). 4) Курить. Люлечки палити. Грин. III. 652. 5) Палить, стрѣлять. Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити. Мет. 401.
Пали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Жечься. 2) Горѣть. У грубі вже палиться.
Пали́хві́ст, хвоста, м. Пт. = Горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Па́лиця, ці, ж. Палица, палка. Шух. I. 129. Таке корячкувате (дерево), що й на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7. Ум. Па́лічка.
Палі́й, лія́, м. 1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатериносл. у. 2) = Паликопа. ХС. I. 77.
Палі́йка, ки, ж. Поджигательница. Желех.
Па́лі́нка, ки, ж. = Паленка. Вх. Уг. 257. Руки, ноги гріти, палінки ся напити. Гол. Ум. Палі́ночка.
Палі́ння, ня, с. Сжиганіе. Гн. II. 219.
Палі́ночка, ки, ж. Ум. отъ палінка.
Палі́нча́рня, ні, ж. Винокурня. Вх. Уг. 257.
Палі́пля, лі, ж. Горящая солома, уголья. Угор.
Па́лі́ток, тку, м. Хорошее, благопріятное урожаю лѣто. І гречки родять під паліток.
Палі́тра, ри, ж. Палитра. Кв. I. 127.
Па́лічка, ки, ж. Ум. отъ палиця.
Паліччя, чя, с. соб. Палки. Мнж. 169.
Палі́я, лії, ж. ? У городі шевлія, а на шевлії палія, а на палії ластівка звила собі гніздечко. Грин. III. 534.
Па́лка, ки, ж. 1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. Па́лочка.
Палки́й, а́, е́. 1) Горючій, удобосгараемый. Березові дрова дуже палкі. 2) Вспыльчивый, горячій. Палкий був чоловік наш піп, але й правда була. Каменец. у. 3) Пылкій. До роботи палка. Г. Барв. 424. Ум. Палке́нький, палке́сенький.
Па́лко, нар. 1) Горюче, жарко. Дрова горять палко. 2) Вспыльчиво. 3) Пылко.
Па́лочник, ка, м. Раст. Typha angustifolia L. ЗЮЗО. I. 140.
Па́луб, ба, м. = Палуба 1—3. Ум. Палубе́ць.
Па́луба, би, ж. 1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ. 2) Крыша улья. Подольск. г. 3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ. 4) Дуплистый пень. Вх. Лем. 446. 5) Пустота, впадина. Вх. Лем. 446. Ум. Па́лубка.
Палубе́ць, бця́, м. Ум. отъ палуб.
Палубча́стий, а, е. О возѣ: крытый. Віз критий, палубчастий. МВ. II. 198.
