Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/98

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Палука, ки, ж. = Лука. Викосили всі палуки. Гол. IV. 208.

Палустень, стня, м. Краюха. Хліба палустень як іззім, дак і ні гадки на цілий день.

Па́ль, лю, м. См. Сапіна. Шух. I. 176.

Палькува́ти, ку́ю, єш, гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46.

Па́льма, ми, ж. Раст. Пальма. Морд. Оп. 63. Не буде він, мов пальма, зеленіти. К. Іов. 34.

Па́льмовий, а, е. Пальмовый. Під пальмовим деревом. Левиц. Побрали віття пальмове. Єв. І. XII. 13.

Пальови́ско, ка, с. = Паливо. Вх. Зн. 46.

Па́льок, лька, м. 1) = Палець 2. Шух. I. 103. 2) См. Деркач. Шух. I. 166.

Пальо́нка, ки, ж. = Паленка. Пальонки кубком підкрепився. Котл. Ен. V. 50.

Пальча́к, ка, м. Шестикъ. Вх. Зн. 46.

Пальча́тка, ки, ж. Перчатка. Де се ти найшов такі пальчатки? Сумск. у. (Испорченное русское: перчатка?).

Пальченя́, ня́ти, с. Пальчикъ. Взявши за ручку, цілувала малі пальченята. Мир. Пов. II. 86.

Па́льчик, ка, м. 1) Ув. отъ палець. 2) мн. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ. Вас. 184. Kolb. I. 156. 3) мн. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. I. 10.

Палюга́, ги́, ж. Ув. отъ палка. Ой не бий мене, мати, товстою палюгою. Нп. Спороли батогами, а за вислугу пилюгами. Г.-Арт. (О. 1861. III. 85).

Па́люх, ха, м. 1) Палецъ. Ном. № 9266. 2) Большой палецъ. Вх. Пч. I. 14. 3) Столбъ. См. Струнка. Шух. I. 192, 194. 4) Клочекъ пакли, оческа, который сжигаютъ при гаданьѣ наканунѣ дня св. Андрея (29 ноября). Вх. Зн. 46.

Палю́чий, а, е. Жгучій. Палюча горілка. НВолын. у. Уже на коневі і хвіст обгорів, такий то палючий той змій. Рудч. Ск. II. 118. Терпіти… од літньої спеки палючої.

Па́ля, лі, ж. 1) Свая. Ном. № 1232. Поженуть чоловіка п'ятнадцять палі бить. ЗОЮР. I. 75. Посеред ставу вбито чотирі палі товстеньких. Кв. II. 85. Па́лю забива́ти. Кромѣ прямого значенія: сильно выпивать, напиваться пьянымъ. Не за кожним разом таку палю забивали, хоча й на сухо ніхто не виїзджав. Св. Л. 60. 2) Колъ. На па́лю вбива́ти. Сажать на колъ. 3) Дѣтск. Палка. 4) Ударъ линейкой по рукѣ. Па́лі да́ти. Ударить линейкой по ладони.

Паля́, ля́ти, с. = Паленя. Ум. Палятко. Вх. Лем. 446.

Паляни́ця, ці, ж. Родъ булки, хлѣбъ изъ пшеничной муки, или изъ пшеничной, смѣшанной съ другою. Чуб. VII. 444. Паляниця — хлібові сестриця. Ном. № 12335. Живе собі з молодицею та їсть книші з паляницею. Рудч. Ск. I. 4. Ум. Паляни́чка.

Паляни́чити, чу, чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.

Паляни́чка, ки, ж. Ум. отъ паляниця.

Паляни́шниця, ці, ж. Женщина, пекущая и продающая паляниці. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. I. 132. Рішив стати під церквою біля бублейниць, палянишниць і крамарів з медяниками. О. 1862. IX. 64.

Па́лянка, ки, ж. 1) = Паленка. 2) Маленькая лепешка изъ овсяной муки. Вх. Лем. 446. См. Паленя.

Паляр, ра, м. Винокуръ. Вх. Лем. 446.

Паля́рня, ні, ж. Винокурня. Вх. Лем. 446.

Па́меги, гів, м. Облака. Волын. г.

Памнята́ти, та́ю, єш, гл. = Пам'ятати.

Памняту́щий, а, е = Пам'ятущий. Бог памнітущий. Фр. Пр. 70.

Па́молодок, дка, м. = Памолодь 1. Вх. Зн. 46.

Па́молодь, ді, ж. 1) Молодые побѣги. НВолын. у. 2) Молодое поколѣніе. Твій рід і плід розмножиться на світі і памолодь кругом тебе ростиме. К. Іов. 13.

Па́молоток, тку, м. Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula.

Па́морозь, зі, м. Иней. Хати, вже помазані й побіляні, сяли під памороззю на сонці. Г. Барв. 122.

Па́морока, ки, ж. 1) Туманъ. Паморока упала. Вх. Зн. 46. 2) Па́мороки заби́ти = Запаморочити. Г. Барв. 436. Ном. № 6509. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.

Па́морочити, чу, чиш, гл. Омрачать, помрачать.

Па́морочка, ки, ж. = Мряка. Кременч. у.

Пампу́х, ха, м. Родъ пышки — печеной или вареной. Маркев. 152. Пливає, як пампух в олію. Ном. № 1720. Ум. Пампу́шок. Така пухната, мов пампушок. Гн. II. 27.