отъ трехъ до шести фунтовъ. МУЕ. I. 46. (Добруджа).
Чортополо́х, ху, м. Раст. а) Carlina acaulis. Шух. I. 21. б) Xanthium spinosum L. Чуб. I. 80. ЗЮЗО. I. 141. в) Carduus nutans L. ЗЮЗО. I. 115.
Чортопха́йка, ки, ж. Родъ экипажа. Запріг він миттю чортопхайку, черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. Посадили мене на чортопхайку та одвезли аж у Оренбург. Шевч. (О. 1861. X. 5).
Чортя́, тя́ти, с. = Чортеня. ЗОЮР. I. 75. Вибігло чортя і озирається. Кв.
Чортя́к, ка́, м. = Чорт. З тих склепів виходит чортяк. Гн. I. 214. Пішли до того замку і здибали чортяка. Гн. I. 213.
Чортя́ка, ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Ном. № 1083. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв. Котл. Ен. III. 17.
Чортя́цтво, ва, с. соб. Черти. Харьк. у.
Чортя́чий, а, е. Чертовскій. Чортяча старшина. Стор. М. Пр. 42. Чортячий огонь. Кв.
Чос, су, м. Зудъ; чесотка. Да́ти, завда́ти чо́су. Дать трепку. Дав чосу! Мир. ХРВ. 274. Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. К. ЦН. 274. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав. Стор. II. 58.
Чосни́к, ку́, м. = Часник. МУЕ. I. 96.
Чотирде́сять, числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів. МУЕ. III. 35.
Чотире́нко, ка, м. Въ загадкѣ: колесо воза? Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю (віз) за хвіст на вулицю. Мнж. 175.
Чоти́речка, ки, ж. Въ загадкѣ: четыре пальца руки. Чотирі чотиречки та п'ятий макаречко (мизинець) несуть кривулечку (ложку) через тин та в вуличку (рот). Грин. 1. 249.
Чоти́рі, рьох, числ. Четыре. Ішли ляхи на три шляхи, а татари на чотирі. Нп.
Чоти́ріста, числ. Четыреста. Янчар чотиріста. Макс.
Чоти́рка, ки, ж. Въ загадкѣ такъ названа нога. Чотирі чотирки, дві ростопирки, сьомий вертун. Ном. № 108, стр. 293.
Чотирна́дцятеро, числ. Четырнадцать человѣкъ, штукъ.
Чотирна́дцятий, а, е. Четырнадцатый.
Чотирна́дцятка, ки, ж. Полотно въ 14 пасмъ. Сим. 133.
Чотирна́дцять, ти и тьох, числ. Четырнадцать. К. Іов. 96.
Чотирни́ця, ці, ж. Въ загадкѣ: а) колесо. Чотирі чотирниці бігли на вечорниці, одна одну здоганяє, та не здожене. Ном. заг. № 465. б) Нога коровы. Ум. Чотирни́чка. Чотирі чотирнички, п'ята шинкарочка, шоста підставочка. Ном. заг. № 111.
Чотирогра́нястий, а, е. Четырехсторонний. По самій середині міста чотирогранястий пляц, де місто стає. Св. Л. 23.
Чотирьохскладо́вий, а, е. Четырехсложный. Чотирьохскладові слова. О. 1862. I. 68.
Чо́тки, ток, ж. мн. Четки. Перехрестився, чотки взяв. Шевч. 372.
Чо́хла, ли, ж. Обшлагъ на рукавѣ рубахи, манжета. Чуб. VII. 415. Г. Барв. 219. Оце ще комір та чохли повшивати, та й дошита сорочка буде. Пирят. у. Іде козак улицею, чохлами махає. Нп.
Чохла́тий, а, е. Имѣющій чохли на рукавахъ (о рубахѣ). Г. Барв. 327. Старша світилка багата, на їй сорочка чохлата. Мил. Св. 49.
Чохли́ця, ці, ж. = Чохла. Старша світилка багата, на їй сорочка чохлата, під тими чохлицями сидять воші копицями. Мил. Св. 49.
Чре́сти, чру, чреш, гл. Сдирать кору. Желех.
Чте́рі, числ. = Чотирі. Маю я чтері волоньки. Грин. III. 285.
Чтець, четця́, м. 1) Чтецъ. 2) Читатель. Не против вас говорю, четці мої любі. Федьк.
Чти́рі, числ. = Чотирі. Підкувався на всі чтирі ноги. Ном. № 6633.
Чти́ти, чту, чтиш, гл. 1) = Шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.
Чти́тися, чту́ся, чти́шся, гл. = Шануватися. Тепер парубки такі, шо нікого не чтять і сами не чтяться. Волч. у.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу! Грин. II. 309.
Чуб, ба, м. Передняя часть волосъ на головѣ человѣка, иногда вообще волосы; хохолъ. Юпитер, все допивши з кубка, погладив свій рукою чуб. Котл. Ен. I. 13.
