всяческі преслєдовать. Неукоснительно старай тесь! А то будєтє виноваті.
І він дав інструкції.
Старшина з писарем трошки злякались і заходилися щиріше «ловить припаганду».
Але ж скільки не допитувались, які розмови бувають у вчителя з селянами, ніхто нічого не сказав: чи то не хотіли, чи то справді нічого було казати. Один тільки рудий Герасим помінився дещо розказати, якщо йому дадуть на чвертку, і справді з'ясував, що вчитель начеб-то казав йому, що не пагано-б старшину скинути геть.
— А про багатих нічого не казав? — спитався писар.
— Про багатих? — не розумів Герасим,— ні, про багатих казав,... казав, що добре, як би всі були багаті...
— А книжок ніяких не давав?
— Книжок? Ні, давав і книжки всякі...
— Кому-ж він давав? Які-ж він книжки давав?
— Кому давав? Давав... Я вже того не знаю, кому саме він давав, тільки давав усякі...
