палкими очима та болісно всміхалася. Мир. Пов. II. 69.
Бо́лість, ті, ж. 1) Болезнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісті і слабості. Чуб. I. 43. Бога благала, од всякої болісті помагала. Мил. М. 7. — чо́рна. Эпилепсия. Грин. II. 35. 2) Боль, огорчение, печаль, скорбь.
Болі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Болеть. Хорітимеш, болітимеш, смерті бажатимеш. Мет. 107. Щось дуже мене ноги болять. Св. Л. 320. Тя болит головонька. АД. I. 134. Татка очі болять. Св. Л. 100. 2) — се́рцем. Скорбеть, печалиться. Доки буду моїм серцем день і ніч боліти. К. Псал. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв. Лукаш. 80.
Болітце́, ця́, с. Ум. от болото.
Бо́лко, нар. = Болько. Болять очі болко. Волч. у.
Боло́на, ни, ж. 1) Плева, оболочка, перепонка. Желех. 2) Оконное стекло. 3) Ворота? калитка? Да прибіжи, коню, додому, да ударь копитом в болону. Нп. Ум. Боло́нка, боло́ночка. Ой як гляне у його болоночку, аж усі ляхи в місті. АД. II. 91. См. Оболона.
Болонка́р, ря́, м. = Скляр.
Боло́ння, ня, с. = Оболонь. Гн. II. 68. Пасуть вівці по дубрівці, кози по болоню. Гол. II. 453. Ум. Болоннячко, болоняченько. В чистейкім полю, в болонічейку. Гол. II. 58.
Боло́ночка, ки, ж. Ум. от болона.
Болотавка, ки, ж. = Блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Боло́течко, ка, с. Ум. от болото.
Болоти́й, а́, е́. Болотистый. Та й Ворскла не дуже гарно тече: є місця болотії. Лебед. у.
Болоти́на, ня, ж. Высохшее болото. Лебед. у.
Болоти́сько, ка, с. = Болотище.
Болоти́ще, ща, с. Место, где было болото. Черк. у.
Боло́тний, а, е. Болотный, болотистый. Болотна вода не погожа. Дещо. — солове́йко. Шутливо: лягушка. Волч. у.
Болотни́на, ни, ж. Торф. Пишеться в книжках ще й про те, як розводити ліс і доглядати його, щоб хутко ріс, та чим можна палити у печах замість дров, як от кам'яний вугіль або болотнина є. Дещо. (вид. 4-те), 10.
Болотні́вка, ки, ж. Болотная трава. Змиев. у.
Болотняний, а, е = Болотяний. Води калюжі болотнянії. АД. II. 39.
Боло́то, та, с. 1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті. Ном. 2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано. Рудч. Ск. I. 111. 3) Збив го на боло́то. Избил его до беспамятства. Фр. Пр. 105. Ум. Болітце, болотечко. Доріжку проложив аж до того болітця, що коло мостка. Драг. 222.
Болотю́га, ги, ж. Ув. от болото.
Боло́тяний, а, е. 1) Болотный. Сидять… жаби на маленьких болотяних острівцях. Левиц. I. 91. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема криничної. Чуб. II. 138. 2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії.
Болотяни́к, ка́, м. Чорт, живущий в болоте. Чуб. I. 193.
Боло́тянка, ки, ж. Стрекоза с темносиними крыльями. Мнж. 176.
Боло́тянок, нка, м. Раст. Caltha palustris, курослеп болотный. Константиногр. у.
Бо́люс, са, м. Катышок, шарик. Болюс воску. Борз. у. Болюс хліба. Борз. у. Слов. Д. Эварн.
Болю́х, ха́, м. Болезнь? Ти болюх болющий (из заговора от испуга). Мил. М. 48. Ув. Болюши́ще. Мил. М. 11.
Болю́чий, а, е. Болящий. Яку велику і болючу ношу у серці рану. К. Псал. 210.
Болю́щий, а, е = Болючий. Чуб. I. 122. Болить воно (серце) рівно, однаково болем болющим. МВ. (О. 1862. I. 81). Болюх болющий. Мил. М. 48. Болющі зуби. Г. Барв. 35.
Бо́ля, лі, ж. Детск. Картофель. О. 1862. IX. 118.
Боля́к, ка́, м. = Болячка 1. МУЕ. III. 55. Болік як кулак. Фр. Пр. 106. Обметало го боліками. Фр. Пр. 106.
Боля́ти (ля́ю, єш? лю, лиш?), гл. = Боліти. Встречено в заговоре: Сояшниці вітрові… тут вам не стояти і не боляти. Мил. М. 82.
Бо́ляче́, нар. Больно. І тут боляче, і там гаряче (о безвыходном положении). Фр. Пр. 106.
Боля́чечка, ки, ж. Ум. от болячка.
