Боля́чий, а, е = Болючий. Левиц. I. 4.
Боля́чище, щі, ж. Ув. от болячка.
Боля́чка, ки, ж. 1) Нарыв, чирей, язва. Чуб. V. 1179. А стокрот болячок в твої печінки. Ном. Енеєві так як болячці або лихій осінній трясці годила пані всякий день. Котл. Ен. I. 24. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло розкриває його болячки. О. 1862. IX. 29. 3) — на се́рці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. Г. Барв. 273. 4) — на ду́бі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Вх. Пч. II. 33. Ум. Болячечка. Ув. Болячище. Мил. М. 97.
Болячкува́тий, а, е. Покрытый нарывами, чирьями.
Боля́щий, а, е. Больной, болеющий. Боляща стогнала. Мир. Пов. II. 99. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 115.
Бо́льба, би, ж. Полба. Мнж. 176.
Бо́лько, нар. Больно. Болить болько моя головонька. Чуб. V. 442.
Бом! меж., выражающее удар колокола. Бом, бом, бом!.. на службу божу дзвонять. Грин. II. 112.
Бо-м. Сложное слово: бо и окончание 1-го лица ед. ч. от глагола бути: єсьм. Галиц. Спочивайте, милі браття, бо вам добре спочивати; але я — о ні! ніколи, бо-м в кайданах, бо-м в неволі. Федьк.
Бома́га, ги, ж. = Бумага. Ум. Бомажка. Вас. 190.
Бо́мба, би, ж. 1) Бомба, ядро. 2) Детск. Церковь. Вх. Лем. 393.
Бомба́р, ря, м. Насек. Melolontha vulgaris, майский жук. Вх. Пч. II. 27.
Бомбовка, ки, ж. Ягоды на ботве картофеля. Вх. Лем. 393.
Бомбува́ти, бу́ю, єш, гл. Бомбардировать. Шейк.
Бомбу́лька, ки, ж. 1) = Бомбовка. Вх. Уг. 228. 2) Часть одежды. (Какая?) Вх. Уг. 225.
Бо́мкати, каю, єш, гл. Болтать, рассказывать не очень правдоподобное. Щось там люди бомкают. Фр. Пр. 107.
Бомок, мка, м. 1) Слепень бычачий, Tabanus bovinus. Вх. Пч. I. 7. 2) Бомки би́ти, стріля́ти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверх; в переносном значении: ничего не делать, баклушничать. Шейк. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. Ком. П. № 1067. Бо́мка люди пустили за вас. Распустили о вас слух. Фр. Пр. 107. Що ти ми пуцьоєш бомки? Зачем ты врешь, обманываешь? Фр. Пр. 107.
Бо́ндар, ря, м. Бочар. Покинь, покинь, старий бондар, по дочці плакати, покинь відер набивати — будеш панувати. Чуб. V. 428. Ум. Бондарець, бондарик. На дворі погребець, на погребці бондарець: «ой бондаре, бондарику, — набий мені бочку». Чуб. V. 1174. Ув. Бондарисько, бондарище, бондарюга.
Бондаре́нко, ка, м. Сын бочара.
Бондаре́нчиха, хи, ж. Жена сына бочара.
Бондаре́ць, рця́, м. Ум. от бондар.
Бонда́рик, ка, м. Ум. от бондар.
Бондари́сько, ка, м. Ув. от бондар.
Бондари́ха, хи, ж. = Бондарка.
Бондари́ще, ща, м. Ув. от бондар.
Бондарі́вна, ни, ж. Дочь бочара. Ном. № 8443. Чуб. V. 428.
Бонда́рка, ки, ж. Жена бочара. А старая да бондарка в шинку загуляла. Грин. III. 615.
Бонда́рня, ні, ж. Бочарня, мастерская бочара.
Бонда́рство, ва, с. Бочарное ремесло.
Бо́ндарський, а, е. Бочарский.
Бондарча́, ча́ти, бондарченя́, ня́ти, с. Ребенок бочара. Ум. Бондарченятко, бондарчатко.
Бондарчу́к, ка́, м. Подмастерье бочара.
Бондарюва́ння, ня, с. Занятие бочарством.
Бондарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься бочарством.
Бондарю́га, ги, м. Ув. от бондар. Левиц. «Голодному і оп. м'ясо». 26.
Бондаря́, ря́ти, с. = Бондарча.
Бонто́жок, жка, м. Часть одежды (какая?). А на моїй дівчині жовті черевички і чорний бонтожок. Чуб. IV. 534.
Боню́х, ха́, м. Навозный жук. Фр. Пр. 107.
Боня́к, ка́, м. Раст. Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Бор, ру, м. Раст.: а) Setaria viridis Beauv. ЗЮЗО. I. 136; б) — зілля. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127.
