Бо́ра, ри, бо́рва, ви, ж. = Борвій. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть. Щог. Сл. 5.
Борві́й, вія, м. Сильный ветер, буря, ураган. Такий сильний та шкідливий вітер називають бурею, а ще інакше борвієм (ураганом). Дещо. (4 в.). 91.
Борг, гу, м. Кредит, долг. Борг умер, зачекай не жиє́: хто не має грошей, най не п'є. Ном. № 10615. Борго́м. В долг. На борг бра́ти = На́бір брати. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати. Гол. III. 212.
Боргови́й, а́, е́. Взятый в долг. У мене борговий один віл був, — тільки недавно виплатив. Славянос. у. Ум. Борговенький. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти, зібрав Харько воликів борговеньких. Чуб. V. 1048.
Боргува́ти, гую, єш, гл. 1) Давать в долг; кредитовать. К. ЦН. 219. Як станеш усім боргувати, то прийдеться без сорочки ходити. Ном. № 10617. 2) Брать в долг.
Бордю́г, га́ и бордю́х, ха́, м. 1) Кожа, снятая целою с козы (или теленка), выделанная, завязанная в тех местах, где были ноги и хвост, а в том месте, где была голова, стягиваемая ремешком, — служит как мешок. Бордюх повний муки. Шух. I. 84. Вх. Зн. 4. См. Бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. Гн. II. 222. 2) = Кендюх 3) Мочевой пузырь у животных. Каменец. у.
Боре́ць, рця́, м. 1) Борец, ратоборец. Ходіте биться чи бороться! бо я борець. Шевч. 2) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. I. 109.
Боре́цький, а, е. Принадлежащий борцу. Ми борецького роду. Г. Барв. 420.
Боржі́й, нар. Скорее. Коби боржій трава росла. Гол. IV. 494. Давай мені боржій коня. К. ЧР. 352. Він потяг боржій на базар. Федьк.
Бо́рзий, а, е. Быстрый, скорый. Та як же ти найшов мені ба такій лік борзий. Гол. II. 470. Ум. Борзе́нький.
Борзи́ти, жу́, зи́ш, гл. Торопить. Бел.-Нос.
Борзи́тися, жу́ся, зи́шся, гл. Торопиться. Не борзи́ся, з повагом. Бел.-Нос.
Бо́рзо, нар. Скоро, быстро. Донька не стерпіла, борзо прилетіла. Гол. I. 195. Не так то борзо діялося, як кажеся. Гн. II. 29. Борзо йди, — біду найдеш, помалу йди, — біда тебе найде. Фр. Пр. 107. Ум. Борзенько. Гн. II. 91. Ой підемо до вінчання борзенько. Гол. IV. 300.
Бори́вітер, тра, м. Пустельга, Falco tinunculus. Вх. Пч. II. 10.
Бори́кати, 1) каю, єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) чу, чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бори́че. Лукаш. 140.
Борі́г, рога, м. = Оборіг. В тебе воли як стодоли, а корови як бороги. Гол. IV. 552.
Борі́дка, ки, ж. 1) Ум. от борода. Левиц. Пов. 179. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Чуб. III. 208. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. Греб. 362. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. Сим. 24. Шух. I. 175. 3) Щетка на ноге лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). К. МХ. 24. 4) = Бородиця. Гол. Од. 36. 5) — царська́. Раст. Mirabilis jalapa L. Анн. 217. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі. Левиц. V. 23.
Борі́донька, борі́дочка, ки, ж. Ум. от борода.
Боріка́ти, ка́ю, єш, гл. Бодать. Борікає рогами. О. 1861. I. 94.
Боріка́тися, ка́юся, єшся, гл. Бороться. Лучче з медведем борікаться, ніж з паном рахуваться. Ном. № 1207.
Борі́нка, ки, ж. Ум. от борона.
Борі́нний, а е. Относящийся к бороне. Залі́зо борі́нне. Железо употребляемое для зубьев бороны. Вас. 198.
Борі́нник, ка, м. Работник при бороне. НВолын. у.
Бо́ркання, ня, с. 1) Подрезывание крыльев (у птиц). 2) Усмирение, прибирание к рукам кого.
Бо́ркати, каю, єш, гл. 1) Подрезывать крылья (птицам). 2) Смирять кого, прибирать к рукам.
Борконь, ня, Раст. Melilotus officinalis. Лв. 100.
Боркота́ти, кочу́, чеш, гл. = Буркотати.
