лючками брали. От сглаза сделались колики. Мнж. 152. Прич. Бра́ний и бра́тий. Де вона брана? В неньки в коморі. АД. I. 7. У їх невістка молода, торік брата. Г. Барв. 51.
Брати́м, ма, м. = Побратим. Да брати ж мої, братими, горілки нап'ються. Чуб. V. 1019.
Брати́мство, ва, с. = Побратимство.
Брати́на, ни, м. = Братуха. О. 1862. VIII. 25.
Бра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. I. 24. Тобі живе́ться — і на скіпку бере́ться. Тебе во всем удача. Г. Барв. 312. 2) Итти, направляться, всходить, взбираться, взлезать. Як приїду в город, то все берусь ночувати в кума. Змиев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. I. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидше, бо вже беруться летіть качки. НВолын. у. Мати посиділа, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. II. 24. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока год вже мені береться. Змиев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262. 7) — в но́ги. Убегать, бежать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394. 8) — до чо́го: а) браться, приниматься за что, делать какое-либо дело. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. I. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. III. 36). В том же значении без предлога. Воно гарненьке, не абияке, і граматки береться. Г. Барв. 482; б) липнуть, приставать к чему. Болото береться до коліс. Хотин. у. 9) — з ким. Вступить в брак. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34. 10) — за ко́го. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; щодня вже за мене береться. Г. Барв. 273. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зимою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,… береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.). 99. 12) — на си́лу. Чувствовать себя в силах. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб. 13) Бере́ться сва́рка. Происходит ссора. Між челяддю бересі сварка найбільше ізза курей та любасів. Шух. I. 35. 14) Не бере́ться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. III. 220. 15) Моро́з бере́ться. Морозит. Береться світом мороз. Константиногр. у.
Брати́телі, лів, мн. Двоюродные братья и сестры.
Брати́ха, хи, ж. = Братова. НВолын. у.
Брати́ща, тищ, м. мн. Соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть інші, — рушаймо панським добром ділитись. К. Чр. 352.
Бра́тів, това, ве. Братов, принадлежащий брату. Змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Ой заплачуть братіки по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла. Рудч. Чп. 170.
Братівство́, ва́, с. соб. Братья. Желех.
Браті́єчко, ка, м. Ум. от братій.
Браті́й, тія́, м. = Брат. Желех. Ум. Братієчко. Желех.
Бра́тік, ка, м. 1) Ум. от брат. 2) Мн. Раст.: а) Melampyrum nemorosum L. Борз. у. Лв. 100; б) Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 141.
Бра́тічок, чка, м. Ум. от брат.
