бурлиголова додому, — так усе й піде перевертом по хаті. Екатериносл. г.
Бурли́ти, лю́, ли́ш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.
Бурлі́й, лія́, м. Крикун, возмутитель. Зараз деякі бурлії схаменулись, подумали про свою голову. К. ЧР. 311.
Бурло́, ла́, м. Ругань, ропот. Мнж. 176. Зби́ти бурло́. Поднять сварливый шум. Мнж. 176. Бурла́ би́ти. Бездельничать. Що день тобі у бога бурла б'є та каламуте. Павлогр. у.
Бурма́к, ка́, м. Ворчун, брюзга. Вх. Зн. 4.
Бурми́ло, ла́, об. 1) = Бурмак. Вх. Зн. 4. 2) Прозвание медведя.
Бурми́стер, стра, м. Бургомистр. К. ЧР. 225.
Бурмисте́рський, а, е. Принадлежащий, свойственный бургомистру.
Бурмистре́нко, ка, м. Сын бургомистра.
Бурмистрі́вна, ни, ж. Дочь бургомистра.
Бурмистро́ва, вої, ж. Жена бургомистра.
Бурмиструва́ти, ру́ю, єш, гл. Отправлять должность бургомистра.
Бурмі́й, мія́, м. = Бурмак. Вх. Зн. 4.
Бурмо́ситися, шуся, сишся, гл. Дуться, показывать недовольство. Желех.
Бурмота́ти, чу́, чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче спросоння. Мир. Пов. I. 172.
Бу́рний, а, е. Бурный. Бурні води. К. Іов. 60. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякае. О. 1862. VI. 41.
Бу́рок, рку, м. Мостовая, вымощенная улица или дорога. Гн. II. 196. На бурку́ жи́ти. Жить на авось. Ном. № 10320. Сиді́ти на бурку́. Быть без места. Подольск. г. Хвалити бога, коли трапиться добре місце, а якже сидітиме на бурку. Левиц. I. 208. Був старий священник у Покрови. Висвятившись десь, не пристав на унію; отже не правив, на бурку сидів у Покрови, аж поки знов не настало благочестіє. КС. 1884. VIII. 724.
Буро́ха, хи, ж. Завирушка бурая, Accentor modularis. Вх. Уг. 229.
Бу́рочка, ки, ж. Ум. от бурка. Употребл. и вместо бурка 3. Вх. Пч. II. 36.
Бу́рса, си, ж. 1) Низшее духовное училище, бурса. 2) Стадо, куча (животных). Бурса гусей. Каменец. у. Від різдва до водохреща вовки бурсами бігають, лютують. Подольск. г. 3) Толпа, гурьба, группа. Бурса йде якихсь харцизяк. О. 1861. XI. 8. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Полт. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. Канев. у. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме. Каменец. у.
Бурса́к, ка́, м. Бурсак. Стор. I. 41. Фр. Пр. 130. Ум. Бурсачо́к. Ув. Бурсачи́ще.
Бурса́цтво, ва, с. соб. Бурсаки. А із братства те бурсацтво мовчки виглядає. Шевч.
Бурса́цький, а, е. Бурсацкий.
Бурсачи́на, ни, м. = Бурсак.
Бурсачи́ще, ща, м. Ув. от бурсак.
Бурсачня́, ні́, ж. соб. Бурсаки. Св. Л. 219.
Бурсачо́к, чка́, м. Ум. от бурсак.
Бурсува́тися, су́юся, єшся, гл. Барахтаться, в борьбе возиться. Вони почали бурсуватись — то в шутку, а то вже і навспражки. Новомоск. у.
Бурт, ту, м. 1) Паз, желобок в столбах для закладывания досок. Подольск. г. Лебед. у. 2) = Буртниця. Мик. 481.
Бу́рта, ти, ж. 1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежать. Сумск. у. 2) Насыпь, холм, бугор. Рудч. Ск. I. 29. Із трупів бурти насипає. Котл. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Мир. Пов. II. 41. Очі бігають з ниви на ниву… з яру на зелені бурти. Мир. Пов. II. 84. Розривають бурти снігу та вибирають задубілих (людей). Мир. Пов. I. 118. 3) Насыпь, из которой добывают селитру. Лебед. у. 4) Цепь косцов. Лубен. у. 5) = Бурса 3. Сим. 193. 6) В игре в булку наз. бу́ртою, если кто из играющих прибьет шар к берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт. Рк. Левиц. = Гила́ 2.
Бурти́сь! меж., выражающее быстрое падение. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбиралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь! Г. Барв. 79.
Бурти́ти, рчу́, ти́ш, гл. Сверлить, буравить. Мкр. Н. 27.
